Змусили мене взятися за перо образа і обурення з приводу так званих порушень прав інвалідів у переголосуванні 2-го туру виборів Президента України. Я сама інвалід дитинства ІІ групи. У мене багато друзів – інваліди дитинства І-ІІ груп, інваліди по зору, інваліди з обмеженими можливостями руху. І всі ми, які голосували 26 грудня у Вінниці, стверджуємо, що ніхто не порушував наших прав, а навпаки. На виборчих дільницях до нас поставилися з розумінням і увагою і створили всі умови, щоб ми проголосували.
Я хочу запитати панів Шуфрича, Вітренко та інших «борців» за наші права: коли і в І, і в ІІ турах ходили по домівках до інвалідів і пропонували нам гроші, тільки щоб ми проголосували за провладного кандидата, то цим не порушувались наші конституційні права, не принижували нашу людську гідність? А ми навіть не могли глянути у їхні нахабні очі, бо є інвалідами по зору і не бачимо – то це вони чинили по совісті? Вони добре знали, що для нас, інвалідів дитинства, з нашими мізерними пенсіями 30-50 грн., – то великі гроші. Але ви, ті, хто зараз спекулює нашими проблемами, прорахувались. Ніхто з моїх друзів не взяв цих брудних грошей, не продав свою совість.
Ми, інваліди І і ІІ групи з обмеженими можливостями руху Г. Гецко, П. Скляренко, В. Скляренко,
М. Павліна і інші проголосували на дому. Я особисто, бо інвалід ІІ групи, відповідно до нової постанови, встигла подати 25 грудня заяву і медичну довідку на 58-у виборчу дільницю і теж проголосувала на дому.
Напередодні 26 грудня у мене в квартирі зацвіла кімнатна лілія (так її називають у народі), і зацвіла вона двома великими помаранчевими квітами. І коли 26 грудня в кімнату зайшли представники виборчої комісії з скринькою для голосування і побачили моє помаранчеве дерево, всі – і представники обох кандидатів, і міліціонер – щиро усміхнулись. І один з них, молодий хлопець, сказав, звертаючись до мене: «У вас зацвіла квітка «помаранчевої революції», і це добрий знак». Мені це було дуже приємно чути, і тільки одне засмучувало в ті хвилини: моя найкраща подруга Галя Гецко, інвалід І групи по зору, не може побачити це диво. Як не бачила вона радісних облич тих, хто стояв на Майданах у дні нашої революції, але все це вона уявляє собі з моїх розповідей. Я пишу «наша помаранчева революція», тому, що ми, інваліди, вважаємо себе її учасниками. І хоча ми через хвороби не були на Майданах Києва, Вінниці, але душею і серцем були там. Ми не піддалися на підкупи і віддали свої голоси за майбутнє нашої України.
А ще я хочу через Вашу газету привітати Галину Григорівну Гецко з днем народження. Думаю, ми всі, з Божою допомогою, кожен в силу своїх можливостей, будуватимемо свою вільну і незалежну Україну».
З повагою, Світлана ЛАЗОРЕНКО, інвалід ІІ групи. м. Вінниця
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
