Середа, 9 лютого 2005 p.

Політичні дальтоніки з числа вінницьких чиновників, позицію яких на одній із сесій облради озвучив головний лікар «Пироговки» Петро Гунько, заявивши, що ніякої революції у Вінниці не було, ще раз показали, як безнадійно далекі вони від народу.

За тринадцять років постійної боротьби за своє владне крісло, яке можна було б інакше назвати «коритом», ці чиновники навчилися віртуозно змінювати свій колір, партійну приналежність, здібно завчали певні актуальні лозунги, аби робити вигляд, що годять черговому «папі». І зуміли вижити.

Фактично спостережливому вінничанину не потрібно розповідати, що увесь цей час номенклатурна колода наших обласних і районних чиновників в основному лише перетасовувалась. Одні й ті ж самі люди займали майже однакового рангу посади, час від часу йдучи у бізнес, у ради, на керівні посади в держадміністраціях чи силових структурах.

Такий рух по певному владному коридорному маршруту допоміг багатьом з них, використовуючи службове становище і підтримку системи, заробити солідний капітал. Не варто дратувати гусей і розповідати, яка у того чи іншого народного слуги — держслужбовця хата в Пирогово, Агрономічному, Вінниці чи іншому населеному пункті. Скільки грошей з бюджету через десятки своїх неперсоніфікованих комерційних структур «качнули» і «откатали» який-небудь чиновник Петров, Сидоров чи Іванов. Який бізнес тепер у їхніх дітей, дружин та родичів. До речі, варто було б зробити його аудит, щоб хоч якось зрозуміти деякі вчинки і політичні «па» наших владних чинів.

Не вдасться і порахувати, скільки «грубого бабла» у вигляді хабарів та «подяк за послуги» хапанули які-небудь чиновники від вінницької медицини, освіти, правоохоронних та владних структур. Та й, власне, ніхто, на жаль, цього не збирається робити.

Мова про те, що ця «вічна команда» в силу названих обставин просто розучилась служити громаді. Більше того, вона відірвалася від життя, перестала бачити бідну людину. І, найстрашніше, хто ж, як не вона, довів нашу область до руїни, обікравши громаду до нитки?

Чи, може, не тому майже 85 відсотків вінничан піднялися на «помаранчеву революцію»? Чи ще потрібні докази того, що вона у Вінниці таки була?

Може, хтось з чиновників, відсиджуючись у своєму заміському палаці, і не бачив, як на площах перед радами та адміністраціями вдень і вночі, в сніг і дощ стояли люди. Може, хтось і не чув, що вони хотіли нової влади. І, може, саме тому цей високопосадовець досі не написав заяву за власним бажанням?

Можливо, й тому він терміново, аж через суд, відхрещується від свого кучмівсько-януковського минулого, переписує на дітей — дружин свій бізнес і знову стає в чергу за посадою?

У Сірка очей позичати цим людям не треба. У них те, що народ хотів би бачити в новій владі, вже давно атрофувалось.

Сьогодні на сесії обласної ради вони можуть читати злісні вірші про страшну Америку, а завтра на крилах щастя летіти «побачити красиве життя» в ту саму Америку за гроші тих самих американців.

Сьогодні вони можуть говорити про любов до свого народу. А завтра виставити за двері кабінету бідну жінку, в якої немає грошей на укол. Або ж цинічно відібрати земельний чи майновий пай у одинокої старої людини в селі.

Вони — система, хоч і антинародна, але завдяки своїй особливій корпоративній живучості (рука руку миє) і особливій моралі-аморальності ця команда не тоне. Вона була і є. А от чи буде?

Місцеві політики кажуть, що при такому кадровому підході до Вінниччини стара система в основному може знову зберегтися, все обійдеться черговою перетасовкою колоди.

Вишуканіше плюнути в обличчя вінницькій громаді навряд чи можна було б.

Але ж новопризначений губернатор Олександр Домбровський бачив і брав участь у «помаранчевій революції». Думається, що настрої людей він знає добре. І незалежно від усіх спокус та зобов’язань зробить єдино правильний крок у формуванні команди: нова влада на Вінниччині має бути дійсно новою. Вона повинна служити громаді, а не стати знову приватним бізнесом. Лицемірство, політична мімікрія і поняття «свої пацани» не можуть культивуватися як принцип підбору на керівні посади. Керівників, через яких народ на Вінниччині почав ненавидіти владу, більше не має бути у владних кабінетах. Люстрація — вона для всіх люстрація.

Так вважає вінницька громада. І щоб вона не почала думати, а заради чого я стояв на Майдані, не варто її розчаровувати...

Бо народ вже знає, як збиратися на площах, і не кожен раз він йтиме туди з доброзичливою «помаранчевою» посмішкою. Тим більше, що кури скоро почнуть добре нестися...

А ми залишаємося народною газетою і об’єктивно інформуватимемо громаду про діяльність нашої влади, і поширюватимемо відомості про її позитивні здобутки. Якщо ж хтось з чиновників знову намагатиметься обманути людей, про це знатимуть всі.

Анатолій ЖУЧИНСЬКИЙ, головний редактор газети «33-й канал»

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com