Щотижнева газета "33 канал" (м. Вінниця, Україна)

— так заявили редакції його підлеглі. 15 кримінальних справ було відкрито перед виборами на вінницьку опозицію.

Хто стояв за «пресуванням» неугодних, мільйонними поборами на кампанію «свого» кандидата?

Цю правду про вінницьку міліцію та її «варягів» чесні вінницькі правоохоронці передали новому міністру УМВС Луценку.

Саме на День усіх закоханих - 14-го лютого - у Вінниці, як і було заплановано, стався вибух «інформаційної бомби». З нашим кореспондентом зустрілась група вінницьких міліціонерів, яка повідомила факти, наведені нижче. Вони повідомили про «нецільове» використання вінницької міліції у боротьбі з «помаранчевими» революціонерами, про продані службові квартири керівництвом УМВС та розбиті ними ж дорогі авто.

Хто і як буде керувати вінницькою міліцією за Президента Ющенка, стане відомо днями, але новому силовому міністру Луценку чесні міліціонери Вінниччини готові передати всі документи і свідчення про події, які будуть описані в цьому журналістському розслідуванні.

Отже, як стало відомо із дуже поінформованих джерел, у вінницьких УМВС, УБОПі та УБЕПі полювання на бізнес місцевої опозиції та «доїння» грошовитих фірм і підприємств на користь «чорної каси» тіньового штабу «Тому що» розпочалось ще в лютому 2004 року під прикриттям тодішнього губернатора Вінниччини — «регіональщика». Вертикаль «пресування» неугодних було вибудувано в Києві, а у нас вона складалась із ланцюга «губернатор-генерал — управління боротьби із економічними злочинами». Мета цієї тотальної кампанії, в якій, за свідченнями особового складу від підполковника до лейтенанта, став пошук «компри» на всіх, хто може на Вінниччині морально та фінансово сприяти Віктору Ющенку і «Нашій Україні». Вже відомо, що усіма правдами і неправдами до 2-го туру виборів цією репресивною машиною було відкрито 15 кримінальних справ проти опозиції, зібрано кілька мільйонів гривень, призупинено роботу десятків підприємств, керівники яких симпатизували «помаранчевим» змінам.

Епізод перший. Як з’ясовується із документів багатотомного слідства органами обласного УБЕПу, одного із перших наїздів зазнав відомий виробник цільномолочної продукції ТОВ «Люстдорф» з Іллінців. Формальною зачіпкою для початку перевірки діяльності підприємства, де працюють більше 500 осіб, стала угода про умови оренди землі компанією та бажання придбати за кордоном додаткове технологічне обладнання для виробництва. На керівництво «Люстдорфу» було відкрито справу про зловживання службовим становищем, а неофіційно, на словах, кажуть, що попросили зробити благодійний грошовий внесок — 100 тисяч гривень на вказані рахунки, і тоді всі проблеми буде вирішено. Але іллінецькі виявились «міцним горішком» і грошей «прохачам» не дали. Тоді, кажуть, що екс-губернатор вирішив покарати цю компанію, так би мовити, умовно і під час оголошення «кращих підприємств 2004 року» непоступливий «Люстдорф» 17 грудня забули назвати в числі переможців...

Епізод другий. Вдарити «по кишені» одного із соратників Ющенка — Петра Порошенка вирішили спершу із перевірки роботи Крижопільського та Гайсинського цукрових заводів. «Копали» знову ж таки під угоди про оренду землі, перевіряли вчасність виплати 500-700– гривневих заробітних плат, контрактів, комерційних угод. А коли із цукровиків не вдалось «зняти пінку» і вони захистили себе в суді, районні посланці ДПА брутально відкликали свої ж грамоти «Кращим платникам податків».

А на «розборки» із сільською мафією в 10 колгоспів Вінниччини, що належать батькові Порошенка, влітку минулого року перевіряючі їздили цілими автобусами... Перевіряли навіть кількість тазиків у банях. Одразу після цього нашестя в селах говорили про ставку «відкату» за улагодження проблем — 10 «штук»...

А скільки всього таких перевірок сіл було за минулий рік, знають томи слідства в обласній прокуратурі...

Епізод третій. Про те, як свого часу «послав» губернатора Коцемира президент «Nemіroff» Яків Грібов, ходили легенди не лише за 45 кілометрів від Вінниці у столиці горілчаного «бренду №1 в світі». Але історія повторилась влітку минулого року, коли з Києва під ворота Немирівського спиртзаводу прибула команда перевіряючих КРУ, яким, за свідченнями вінницьких міліціонерів, було поставлено завдання будь-що проникнути на «Nemіroff» і вимагати з компанії благодійну допомогу із шістьма нулями одному з кандидатів у Президенти! Коли цей «троянський кінь» не зміг потрапити навіть на завод Степана Карловича Глуся, слідчі переключились на 5 спиртзаводів, які постачали зернову екстрасировину всесвітньовідомій компанії — Бершадський, Овечацький, Бджільнянський, Мартинівський, Дружнянський. Скільки грошей вдалось «скачати» із цієї «міцної п’ятірки», досі залишається таємницею, але про своєрідний шантаж директорів усіх 6 заводів, в тому числі й Немирівського, екс-губернатором під час подання їхніх трудових контрактів на продовження терміну знає вся Вінниччина.

Але, як стверджують слідчі, після невдалого вибиття грошей із «Nemіroff» та Степана Глуся за справу взявся керівник Одеської митниці — син тодішнього губернатора, який затримував оформлення горілчаних зарубіжних контрактів і так тиснув на «неплатника податків та зборів».

Епізод вінницький, збірний.

У Вінниці, за свідченнями слідчих, 10 місяців 2004 року йшла розробка бізнесу нардепа Володимира Скомаровського (автосалон і цегельний завод «Керамік»), депутатів міськради Олександра Третяка (НВП»Гамма», супермаркет «Грош», мережа «Корона», Ярошівська птахофабрика), секретаря міськради Віктора Козака (фірма «Вінінтер»), близькі до мера Домбровського структури («Бізнес-центр», магазини «Оазис», рекламна агенція «Регіон-інформ»). Підкидання наркотиків у клуб «Спорт-тайм» теж фігурує в цьому ланцюгу сфабрикованого компромату...

Вже зараз найсміливіші люди в міліцейських погонах ствердно кажуть про наявність томів матеріалів про результати несанкціонованого стеження, підслуховування кабінетів та розмов по мобільних телефонах, фільмування та фотографування ділових зустрічей, переговорів, контактів із опозиційними політиками усіх вищезгаданих осіб.

А тема «варягів» та їхніх «подвигів» у Вінницькому УМВС досі є головною для нашої міліції. Адже своєму новому міністру Юрію Луценку вона готова передати матеріали про:

– продаж генералом Літвіном та його заступниками своїх службових квартир;

– закупівлю міністром Білоконем через «кришовану» фірму 16 «Фольксвагенів» (в перекладі з німецької — вагон для народу) для керівництва УМВС Вінниччини — генеральського «Фаетону» за 162 000 у.о. та ще 15 «Пасатів» по 26 000 євро, замість яких для рядових слідчих, котрі часто на автобусах їздять за свої гроші у районні відрядження, можна було купити 140 «Жигулів» чи 260 «Таврій»;

– збір 380 тисяч гривень «операми» під час виборів із приватних фірм та підприємств області у фонд «Правопорядок», які пішли на ремонт приміщення УМВС по вулиці Театральній із послідуючою передачею в оренду під комерційну структуру та будівництво особняка одного із наближених до генерала заступників;

– перерахування з початку 2005 року благодійних внесків від 1000 гривень «запресованими» вінницькими фірмами на рахунок Херсонського інституту УМВС буцімто для закупівлі форми для тамтешніх курсантів (говорять, що цей учбовий заклад після «вінницької відставки» збирається очолити генерал Літвін);

– отримані орденські хрести за заслуги 1 та 2 ступеня при нерозкритих найрезонансніших злочинах Вінниччини,

– розбиту восени 2004 року об дерево на Хмельницькому шосе п’яним заступником генерала нову службову «Опель-Омегу» вартістю 45 тисяч доларів,

– безкінечні «халявні» застілля 12 «херсонських» та одного чернівецького «варяга» у приміських «Дубаріках»...

– Ці 15 кримінальних справ та десятки, сотні епізодів були 100% замовленням зверху. Генерал, губернатор і «тіньовий кардинал» з УБЕПу нацькували нас на опозицію, при всіх відкрито матюкали професійних оперів, «нагинали» слідчих як пацанів, понтувались у судах зі скаргами на свою порушену офіцерську честь, а насправді... Їхні слова, що ми всі поїдемо до Криму та Херсона з Вінниці на «мерсах-очкариках», а вас, бідових, «трахатиме» вже нове начальство в органах, знає кожен і тепер має знати Юрій Луценко», — сказали нам вінницькі міліціонери. А якщо цю пухлину негайно не випалити вогнем, то «фуражки» на «тачках» за мільйон гривень і далі будуть ловити мітингуючих студентів, а не злочинців-рецидивістів.

Якби забрати всі неймовірно дорогі автомобілі, незаконно побудовані та отримані квартири і гроші наших керівників за всі роки і хоча б із одної Вінниччини — це були б астрономічні ціни. А якщо із усієї України — «Криворіжсталь» видасться мізером.

Так каже не один чесний мент України.

Андрій ВЛАСЕНКО

Від редакції: ми готові вислухати і інші точки зору.

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

Середа, 16 лютого 2005 p.