Середа, 23 лютого 2005 p.

16 лютого о 9-й ранку на фабриці «Поділля» зібралися усі робітники. Вони протестували проти умов праці, які створив для них директор підприємства.

Розповідає Тетяна Іванівна. Вона працює на прасці:

- У нас зарплата дуже маленька, а ми працюємо з 6.30 до 20-21-ї, щоб здати план. Відпустку нам ділять на три або чотири частини. Оздоровчих не дають. Я працюю 25 років. Раніше ми обурювалися в цехах, але на це ніхто не реагував. Директор оголошує зарплату 600-700 гривень, а насправді ми отримуємо 250-300 гривень. Нормальні люди не можуть працювати в такому нелюдському ритмі.

Олена Петрівна, швачка:

- У нашій бригаді працює 38 чоловік, а план дають на 45 чоловік. Як кажуть деякі, у нас працює 7 «мертвих душ». Звичайно, ми не встигаємо виконувати план. Наші майстри отримують по 1000 гривень, а ми — по 300, хоча у нас набагато важча робота.

Валентина Олександрівна, швачка:

- Йду на роботу о 6.30, а повертаюсь о 22.00. З такими умовами в свої 34 я виглядаю на всі 45. Зарплатні не вистачає, а в мене старша донька навчається в інституті. Живу без чоловіка. Ми вже виснажились. Літом в цеху до 50 градусів, на прасці взагалі до 54-х, а нам дають на день одну 1,5-літрову пляшку мінералки.

Ось як відреагував на страйк робітниць директор фабрики Віктор Коваленко:

- Протягом 1,5 місяця цього року до мене не зверталась жодна робітниця з будь-якими скаргами. Не було звернень і в профспілковий комітет. Всі пред’явлені вимоги працівників вирішувались в робочому порядку.

Основні вимоги — це встановлення реального плану та підвищення зарплати. А відповідь у ЗАТ може бути тільки одна: чим більше ми зробимо, тим більше отримаємо грошей.

З листопада 2003 року на фабриці запроваджена нова система планування та преміювання. Ця програма передбачає збільшення планового завдання на 10-20%, залежно від асортименту з подальшим включенням прогресивної преміальної системи.

У перший же місяць дві експериментальні бригади збільшили випуск продукції, що дало змогу отримати їм зарплатню в розмірах 500-550 гривень замість 350-380 гривень. А незадоволення викликано тим, що в січні бригади працювали всього по 14-18 днів. А звідси і зарплата від 350 до 470 гривень.

Якби ми працювали на внутрішній ринок, то зростання зарплат ми закладали б у собівартість і при реалізації продукції отримували б додаткові кошти, і могли б постійно збільшувати зарплатню. Але, на жаль, це нереально. Бо в нас повна відсутність обігових коштів та ринків збуту, оскільки він насичений дешевим непотребом та «секондом». Тому ми змушені працювати на давальницькій сировині з інофірмами. Що стосується роботи в суботу, то я нікого не примушую.

Незважаючи на аргументацію керівництва, працівниці фабрики налаштовані войовничо. Вони до цього часу не розуміють, як директору вдалося скупити акції у працюючих і стати володарем контрольного пакету акцій. До речі, за їхніми словами, Віктор Коваленко під час зустрічі із трудовим колективом пообіцяв повернути їм акції, якщо вони так хочуть.

Але й цю обіцянку багато хто сприйняв «у штики». Колишня робітниця фабрики Алла Кушнір висловила свою думку з приводу приватизації підприємства:

– Незадовго до виходу керівника на пенсію розпочалися на фабриці дивні речі. Підприємство начебто само почало скуповувати акції у її власників — працюючих та пенсіонерів фабрики. Надалі була проведена роз’яснювальна робота: «Ви самі просите мене, вашого директора, щоб я викупив акції, бо в іншому випадку «чужі» викуплять підприємство, а вас виштовхнуть на вулицю!»

Скрута та безвихідь привели до того, що люди почали продавати свої цінні папери за їх номінальною вартістю — 5 гривень за штуку. Розрахунки вело з людьми власне підприємство. Завдання було — скупити більше 50% акцій, що на руках у людей. Оскільки керівник був людиною небагатою, довелося взяти йому кредит. Тепер, коли акції були на рахунку підприємства, — завдання купити їх. Але не по 5 гривень, а, звісно, менше. Ну, хоча б по 1 гривні за акцію. Отримавши банківський кредит, фінансова операція була проведена вдало. Крім фабрики, викуповувалась і земля. Кажуть, що фабричними грошима покриваються кредити в банку! Одним словом, «державно-акціонерне» підприємство фактично безкоштовно перейшло у власну кишеню керівника. А згодом частина акцій оформилася і на двох дочок-вчительок... А найманій робочій силі виділено непосильний план, ненормований робочий день та безгрошів’я. Плюс до цього — розмови про можливе банкрутство фабрики.

На момент написання статті конфлікт на підприємстві не був вичерпаний. Він перейшов у стадію затишшя. Робітниці, які все ж виходять у цехи на роботу, чекають підвищення зарплати, полегшення умов праці та повернення акцій...

Вислуховував Олексій КЕРМАН

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com