Середа, 23 лютого 2005 p.

«Шановна редакціє газети «33-й канал». Хочу через вашу газету звернутися до пенсіонерки Л. Доценко і дати відповідь на статтю «Ещё неизвестно, что даст эта «помаранчевая революция» від 9.02.2005 р. Шановна Л. Доценко, Ви так неприховано недолюблюєте всі події в нашій країні, і з щирою антипатією говорите про наших лідерів В. Ющенка і Ю. Тимошенко, що все це видно із кожної Вашої фрази. Адже, по-вашому, для нашого народу, який сам робив цю «помаранчеву революцію», буде забагато честі, щоб назвати одну із вулиць міста її назвою.

Я так не вважаю і думаю, що зі мною погодяться тисячі наших городян. Те, що ми пережили у ті тривожні дні, ніколи ніхто із нас не забуде. Той дух свободи, демократії наповнює наші серця і нині. І тому ці події треба зберегти в наших серцях, пам’яті людей, і названа вулиця на честь революції буде завжди нагадувати майбутньому поколінню про національну революцію.

Я ніколи не цікавилася політикою і, тим більше, не вважала себе націоналісткою. Більше того, я була аполітичною громадянкою, яка багато років працювала і розмовляла тільки російською мовою. Але, вибачте, тільки події цієї «помаранчевої революції» для мене особисто ніби відкрили очі, і я стала зовсім по-іншому все аналізувати.

Я почала запитувати себе, чому так сталося, що за 10 років керівництва Л. Кучми нашому українському народу стало так погано жити? Чому країни з меншою територією і з меншим економічним потенціалом, такі як Польща, Латвія, Литва, Естонія, змогли підняти рівень життя своїх громадян і зуміли вступити в Європейський Союз цивілізованих держав? І, думаю, тому, що наш керівник був зрадником українського народу. Його слова, що в Україні немає нації, вражають до самого серця.

Від північного сусіда нам у спадок дісталася російська мова, церква. Їх роль у роз’єднанні нації надзвичайно велика. Адже тільки на цей фактор спирався провладний кандидат у своїй виборчій кампанії, та і зараз відомі партії також хочуть роз’єднати націю. Їх програми спираються все ж таки на те, що російська мова повинна бути державною, ввести федералізацію нашої країни. То якщо у нас буде дві державні мови, і українська, і російська, то хто ми будемо за національністю? І що тоді писати у паспорті у графі національність — росіяно-українець? Я не проти російської мови як такої, хто хоче, хай розмовляє нею, але, вибачте, ділити за такими принципами Україну ми не дамо! Ми живемо на Україні, національність — українці, державна мова — українська. Ми не повинні давати таким політикам зазіхати на наше святе. Вони будуть кричати, бити на сполох, робити все, що завгодно, щоб тільки залишитись при владі і набрати необхідний процент голосів до парламенту у 2006 р. Але ми уже вміємо розібратися, хто є хто.

Приганяли наші підприємливі чоловіки машини б/в з Німеччини, Франції, то й «розтаможка» виросла до таких цін, що складалось враження, що це не машину пригнав чоловік, а діамант на колесах. Аякже, навіщо українцям добротні автомобілі «Мерседеси», «Опелі», «Фольксвагени»...

А про яке братерське ставлення деяких росіян може йти мова, коли українські заробітчани роками там, у «білокам’яній», вибудовували для «крутих» палаци, а під кінець їм, у кращому випадку, гроші не платили або ж по-розбійницькому відбирали, а ще гірше — вбивали.

Український народ — людяний, з добрим серцем. Він зрозумів усе і зробив правильний вибір, незважаючи на те, як не старалися політтехнологи північного сусіда із В. Ющенка зробити монстра, поливали його брудом, труїли. Все намагались відвернути людей від нього. Та не на обличчя люди звертали увагу, а на душу майбутнього Президента, тягнулись до правди і ідей усієї його команди.

Не в Єдиний Економічний Простір нам треба вступати, ми були вже в економічній залежності від північного сусіда. Нам потрібно йти у напрямку до цивілізованих європейських держав для того, щоб створити нові робочі місця, розвивати економіку, будувати майбутнє для дітей та онуків.

У мене двоє малолітніх дітей. І я заради їхнього майбутнього уночі, під час обох турів виборів Президента, приходила на виборчу дільницю і чатувала, щоб були правильно підраховані голоси, щоб не було фальсифікацій. І там, на дільниці, було багато таких, як я, які не спали, не допускали банду до влади.

Я вважаю, що внесла маленьку часточку у цю велику «помаранчеву революцію». І тому дуже хотіла б бачити одну із наших міських вулиць названою на честь революції, тому що це наша, українська національна революція, а не «октябрьская 1917-го» чи інші».

З повагою, Світлана ШЕВЧЕНКО

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com