З МАЙДАНУ - У КРІСЛО МЕРА. Серед кандидатів - жіноче обличчя
«Помаранчеві» події кінця минулого року помаленьку стають історією. Про це свідчить хоча б ідея створення музею «помаранчевої революції». Проте, на наш погляд, списувати ті події до архіву зарано. Адже революція ще не добігла свого кінця, а припинити її над усе бажають саме колишні вожді, які зайняли сьогодні владні крісла.
Тепер революційний запал майданів лише заважає їм куштувати плоди омріяної влади. Про це свідчить невдоволеність тих, хто стояв на українських майданах, тих, чия громадянська позиція дозволила повалити минулий режим і зробила Україну популярною країною у світі. Навіть не всі вожді отримали реальні дивіденди від перемоги, а що вже казати про революціонерів «середньої ланки», яким новітня влада пропонує роль такого собі «народного контролю». Згадаймо лише відомий відкритий лист активістів Майдану до новопризначеного губернатора Вінниччини Олександра Домбровського…
«Є у революції початок — немає в революції кінця», — співалося в одній із пісень радянської пори. Цілком імовірно, що саме ці рядки стануть найближчим часом гімном тих, кого не може задовольнити старий чиновницький варіант розподілу владних постів у області. Адже, за великим рахунком, при владі залишаються ті самі чиновники, які керували містом та областю раніше. Просто більшість із них пересіли в інші крісла. Яке ж тут оновлення влади?
Правда, перебіг політичних подій дав вінничанам унікальний шанс довести революцію до кінця. Крісло мера Вінниці наразі пусте, і на порядку денному вибори нового міського голови. Та чи буде він справді новим? Усі прізвища можливих кандидатів, які називають сьогодні журналісти та аналітики, важко назвати новими. Мало того, вже говорять про наявність, як у старі добрі часи, такого собі «провладного кандидата». Жодного із цих осіб учасники «помаранчевої революції» навряд чи можуть назвати своїм кандидатом. Тому цілком можливою є поява нового, несподіваного для теперішньої влади лідера, висунутого учасниками Майдану, як то кажуть, «знизу». Само собою, він повинен бути не опортуністом і штрейкбрехером, а радикально налаштованим політиком, який би уособлював не якусь окрему політичну силу, а відстоював інтереси всієї міської громади. Цілком природно, що в пошуках такого кандидата, в першу чергу, необхідно звернути увагу на лідерів місцевих осередків партії «Батьківщина», яка була і залишається найрадикальнішою і найпринциповішою силою «помаранчевої революції». Її лідера Юлію Тимошенко ще за часів прем'єрства Віктора Ющенка називали єдиним чоловіком в уряді. І сьогодні вона залишається чи не наймужнішим політиком в Україні. Саме навколо міської «Батьківщини» об'єднуються сьогодні ті, хто прагне радикальних і принципових змін. Не дивно, що одну із лідерів вінницької «Батьківщини» Галину Савчук, за нашою інформацією, готові назвати своїм кандидатом учасники революційних подій. На відміну від штатних «борців» за крісло мера, вона є справді новим обличчям. До того ж, вона жінка, яка, подібно до Юлії Тимошенко, побудувала своє життя сама, і вистояла в боротьбі із владою, зокрема із тими її представниками, що стоять сьогодні під жовтогарячими прапорами. На наше запитання, чи готова вона брати участь у можливих виборах міського голови, Галина Тимофіївна відповіла так: «Я з тими, хто прагне боротися до повної перемоги і кого не задовольняють кабінетні домовленості і апаратні інтриги. Я відчуваю підтримку людей і зроблю все, аби виправдати їхню довіру».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =