Щотижнева газета «33 канал» (Україна, м. Вінниця). Logo - 16 kb
НАЙБIЛЬШИЙ ТИРАЖ В ОБЛАСТI
— 92,5 тисячі примірників на тиждень, 24 сторiнки А3

+380 432 515-226, 515-222, 55-41-50
  9.03.2005





























  • Середа, 9 березня 2005 p.

    ЩЕТИНІН ПРОТИ КЛОЧКА... за «закладання» автора листа — грошова винагорода адміністрації? Чому медики з опущеними очима покидали збори у обласній психіатричній лікарні ім. Ющенка

    ПОШУК:     

    «Вадим Клочко, головний лікар психлікарні, є депутатом міськради по своєму округу вже третє скликання. Він знає, як забезпечити собі вибори, тому що в його руках голоси... Така сама схема була застосована і на президентських виборах...» — так сказав Сергій Щетинін.

    «Психіатрична лікарня імені Ющенка — специфічний заклад. З усіх медичних установ області там працює найбільше працівників. І як у кожному закритому закладі, зовнішня форма демократичності є нічим іншим, як обгорткою тоталітарної схеми керування лікарнею. Працівники все це бачать і відчувають на собі. Але специфіка роботи у закритому закладі з психологічними перевантаженнями роками не дає медикам висловити свої проблеми», — так писали лікарі і до нашої газети. А після виходу статті, кажуть, керівництво пообіцяло грошову винагороду тому, хто вкаже на автора листа. Добре знають і про так звану «трудотерапію», коли хворих вивозять на будівництво дачі наближеної до головного лікаря особи. На що головний лікар відповідає, мовляв, хворим там добре — їх і нагодують, вони будуть на свіжому повітрі, і трудотерапія їм приписана. То, виходить, хворі у лікарні голодні, закриті у палатах і страждають? Розповідають і про те, як та сама особа безкоштовно отримала приміщення дитячого садочка для дітей працівників лікарні і робить там салон краси.

    А скільки ще розмов і запитань з путівками, які отримують одні і ті самі люди, з оплатою нічних чергувань, з атестацією, з хабарами, які треба дати, щоб влаштуватись на роботу, з лайками і брудними словами, якими обзивають лікарів на п'ятихвилинках...

    Минулого тижня у лікарні готувалась революція. На звітно-виборчих профспілкових зборах медпрацівники хотіли сказати все, що наболіло. Але люди так і не піднялись зі своїх місць, щоб розповісти про біль. Навіть запрошений на збори міський депутат Сергій Щетинін з трибуни закликав лікарів: «Стосунки з адміністрацією мають бути побудовані лише вами. І це ваш обов'язок, якщо хочете відчувати себе комфортно на роботі. Я знаю — у вас є проблеми, з тим, що не зовсім однозначно і рівно ставиться керівництво до кожного з вас, що є несправедливість з розподілу і доступу до ресурсів. Певний тиск здійснюється на кожного з вас, і всі ці негативні речі мають місце у колективі. І ви повинні про це сказати».

    Але нічого не вийшло. Після закінчення медики з опущеними головами залишали зал. Чому так трапилось і що зараз відбувається у психлікарні взявся зробити аналіз Сергій Щетинін:

    - Історично склалось так, що впродовж багатьох десятиріч, як і у будь- якому закритому закладі, вибори відбуваються так, як вирішує адміністрація. Це важкі стосунки, коли працівникам нав'язується думка, коли всі лікарі є залежними від адміністрації. І ця схема стосунків закореніла впродовж всього часу існування закладу. Фактично керівництво одноосібно приймає рішення. І працівники бояться, що можуть втратити єдине джерело для існування. Ці важелі адміністрація знає і використовує для того, щоб керувати людьми. А люди мовчать — бо ще не вірять: якщо вони будуть говорити і змінювати ситуацію, їх хтось захистить.

    Проблеми в колективі проявились під час виборів. Є певні технології, як все це робиться, як голосують замість хворих, які нездатні голосувати. На перших двох турах працювала комісія, яка складалась із «своїх» працівників. За поданням головного лікаря до списків виборців було внесено у 1-му турі — 893 хворих, в 2-му — 839. А от уже в 3-му турі, коли на законодавчому рівні були вжиті заходи і адмінресурс практично нейтралізували, то до списку було включили всього 419 виборців. Як могло таке бути, коли загальна кількість хворих не змінювалась? Закон вимагає, що право включити в список має головний лікар на підставі особистої заяви хворого, яку останній має писати власноруч. Цифри свідчать про те, що понад 400 осіб, які не можуть цього робити, на двох перших турах були включені в списки і за результатами видно, що вони проголосували, не маючи такої фізичної можливості. Виходить, хтось за них проголосував. Коли напередодні 3-го туру повністю поміняли комісію, то Клочко потрапив у цейтнот: він не знав, що робити — або давати реальні списки і підтвердити свої порушення, або давати ті, що були. Він затягнув час і не подав вчасно список. Я змушений був звернутись до суду, і суд визнав бездіяльність головного лікаря щодо ненадання своєчасно документів, необхідних для складання списків.

    До речі, до списку були додані заяви людей. Я взяв усі, розклав їх на чотири купки. Одна — там, де видно, справжні хворі писали, а решта на три купки абсолютно трьох однакових почерків. Та мені сказали, мовляв, у нас специфічні хворі, які дієздатні, але не можуть писати, то за них медсестри писали. Теоретично таке можна припустити. Але коли почалося саме голосування, ми пішли у реанімацію, звідки також були заяви. Я подивився списки і побачив, що навпроти людини олівцем стоїть «помер», навпроти інших — також олівцем «не може голосувати». Це зробили для того, аби потім витерти і проголосувати за цю людину. Або ж є спеціальне відділення, де лежать хворі з якимись специфічними хворобами, називають його «закритою зоною». Коли ми йшли у те відділення, то нас мало не у скафандри одягнули — тільки очі залишились. А тут заходить пан Клочко у верхньому одязі, і не боїться він заразитися і каже: «Ви туди далі не підете». Але ми таки домоглися і побачили, що все їм організували таким чином, що біля кожного стоїть санітар чи санітарка і щось шепоче. Навіть кімнати для голосування не було.

    Клочко сам є депутатом на окрузі, де знаходиться лікарня, тобто він монополізував цей виборчий орган, і тут ніхто не може бути конкурентом, бо тут голосують тільки хворі. А вони голосують так, як він вважає за потрібне, він є депутатом 3-є скликання.

    ...Зміни помалу, але йдуть. Вони мають відбутися і в кожного в душі. Для того, щоб перестати боятися, щоб витравлювати той страх у себе. Адже ні Президент, ні хтось з адміністрації не може кожного дня займатись проблемами колективу, які він має вирішити сам. Саме сам для того, щоб стати сильнішим, щоб довести, що не можна з висококваліфікованими лікарями розмовляти, як з останніми. І якщо працівники хочуть бути вільними, то лише вони мають це зробити.

    Підготувала Ірина ЯРОШИНСЬКА


    21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
    Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
    E-mail: chanel33@vinnitsa.com


      Украинские 100x100 
    аборт, мини аборт, контрацепция,

    Украинская баннерная сеть

    Дайджест 'СЕДМИЦА' - Православные новости за неделю
    Архив
    д а й д ж е с т а
    Вінницька і Могилів-Подільська єпархія Української Православної Церкви

    since 1.08.2001


    since 3.06.2004


    АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28

    АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

    АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

    286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

    E-mail: chanel33@vinnitsa.com

    Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
    Виходить українською та російською мовами.
    Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
    Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
    При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
    Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =