Середа, 9 березня 2005 p.

Тільки зовсім байдужі військовослужбовці не знають та не обговорюють оприлюдненого на сайті газети «Обозреватель» (www.obozrevatel.com.ua) листа журналіста Анатолія Марусича, адже він стосується вінницьких генералів. Ось його зміст:

«... 8 листопада 2004 року Указом Президента України №1379/2004 генерал-лейтенант А.Торопчин був призначений на посаду, якої фактично не існувало — Головнокомандувачем Повітряних сил ЗС України (визначена штатним розкладом посада — командувач ПС ЗСУ).

11 листопада 2004 року міністр оборони України генерал армії О.Кузьмук своїм наказом №935 призначив на вищу посаду колишнього заступника начальника апарату Управління бойової підготовки Головного командування Військово-Повітряних сил ЗС України генерал-лейтенанта С.Онищенка. Ця посада неіснуюча — перший заступник Головнокомандувача Повітряних сил ЗС України (штатним розкладом була визначена посада — перший заступник командувача ПС ЗСУ). В той же час кандидатура генерал-лейтенанта С.Онищенка розглянута та погоджена Адміністрацією Президента України лише 23 грудня 2004 року на посаду згідно зі штатом — першого заступника командувача ПС ЗС України. І це при тому, щодо нього порушена кримінальна справа, як одного з організаторів проведення авіашоу, яке призвело до численних людських жертв на аеродромі Скнилів.

Звичайно, такі «піруети» неможливі були б без тісних стосунків з керівництвом колишньої Адміністрації Президента України, кланової кругової поруки у виборчий період, необхідності концентрації «своїх» людей на усіх ступенях влади для майбутнього впливу після закінчення виборчого процесу...

І «команда» працювала як могла. 12 листопада 2004 року на першому ж засіданні Військової ради Повітряних сил ЗС України А.Торопчин (на той час генерал-лейтенант) постановку завдань на 2005 навчальний рік розпочав з автобіографії В. Януковича, висловлюючи похвали йому не тільки як прем’єр-міністру, а як людині, яка має пряме відношення до авіації, тому що в юнацькі роки він займався авіамоделюванням, підтримує військових і достойний кандидат бути Президентом України. При цьому всі члени Військової ради Повітряних сил ЗСУ підтримали цю агітацію та підтакували генералу А.Торопчину. Зважаючи на особливості військового управління, вочевидь, що таким способом було конкретно поставлено завдання командувачам корпусів, командирам частин по організації роботи на місцях щодо проведення виборчої агітації і впливу за кандидата В. Януковича.

За таку велику політичну роботу та, мабуть, не лише з «нагоди новорічного свята», за поданням міністра оборони України генерала армії О.Кузьмука колишній Президент України Л.Кучма присвоїв 30 грудня 2004 року військове звання «генерал-полковник» А.Торопчину указом, який не підлягав оприлюдненню. Тому що не зрозуміло, за які досягнення. Може, за пайки, які були видані А.Торопчиним для прихильників В.Януковича (за вказівками О.Кузьмука) із однієї з військових бригад військ ППО у період «помаранчевої революції»...

Але «команда» повинна була розширювати свій вплив. З призначенням керівного складу командування Повітряних сил Збройних сил України у особах генералів А.Торопчина, С.Клімова, С.Онищенка та інших розпочалося «знищення чужих». Лише за листопад-грудень було звільнено 72 офіцери з командування ВПС, для яких не «знайшлося посад» у нових структурах...

Хамство, грубість та принизливе ставлення до офіцерів з боку керівного складу командування Повітряних сил, особливо генерал-лейтенанта С.Клімова (він розмовляє з людьми тільки нецензурними словами), змушує кращих офіцерів і в подальшому звільнятись вже з командування Повітряних сил ЗСУ...

З приходом до влади міністра оборони України генерала армії О.Кузьмука та головнокомандувача Повітряних сил ЗС України генерал-полковника А.Торопчина розпочалися необґрунтовані кардинальні зміни в організаційно-штатній структурі Повітряних сил. Створюється та негайно формується Повітряне командування «Центр» (м. Васильків), що тягне за собою залучення додаткових людських і матеріальних ресурсів чи їх перерозподіл за рахунок бойових частин.

На розгортання системи зв’язку у м. Васильків для забезпечення життєдіяльності Повітряного командування «Центр» піде 1,5 млн. грн., більше 400 тис. грн. виділено на проведення поточних ремонтних робіт для розміщення особового складу, не враховуючи коштів, які будуть затрачені на будівництво житла для військовослужбовців у райцентрі Васильків. Чи виправдані і доцільні ці витрати?

В цьому ж ключі проводиться і розподіл житла в Повітряних силах. Начальником Вінницького гарнізону генерал-лейтенантом С. Онищенком належного контролю за організацією виділення житла не здійснюється. Більше ніж 40 офіцерам виділено житло з порушенням чинного законодавства, без надання ними необхідних документів. За даним фактом військовою прокуратурою Вінницького гарнізону проводиться перевірка. Для керівництва Повітряних сил були виділені кошти на закупівлю квартир у м. Вінниці, в той же час за попередніми місцями служби за цими офіцерами та генералами залишились квартири, де і проживають їх сім’ї.

Так, генерал С.Онищенко раніше, при проходженні служби у м. Вінниці, отримав квартиру. Переїхавши до нового місця служби у м. Львів, залишив квартиру своєму синові, а у місті Львові отримав ще одну квартиру. Після скнилівської трагедії генерал

С. Онищенко призначається на нижчу посаду, але єдиним з обвинувачених за невідомі заслуги згодом обіймає вищу посаду і отримує службову квартиру, причому знову у м. Вінниці. Чи не забагато для генерала три квартири?

По такому ж шляху пішов і полковник С.Борисовський. Подібний стан справ з квартирами і у генералів А. Торопчина, С. Клімова, М. Ботова, Ю. Синенка, В. Хижого, М. Дорожка, І. Романенка та інших. В той же час вони проживають у Військово-медичному центрі, не вважаючи потрібним сплачувати кошти за проживання та харчування.

Анатолій МАРУСИЧ, журналіст

(При підготовці матеріалу використані факти, які задокументовані під час перевірок або відомі особовому складу командування Повітряних сил).

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com