ЛІТИНЧАНИ ВПІЗНАЛИ СВОЮ ІКОНУ ПО ФОТОКАРТЦІ У НАШІЙ ГАЗЕТІ. Про те, що вона пропаде, їм було знамення
В минулому номері ми писали про те, що вінничанка знайшла у себе на горищі ікону. Її передала в єпархію. А вже наступного дня, після виходу газети, з Літинського району приїхали забрати рідну святиню. Її два роки тому викрали з храму у селі Кулига.
– Під час війни німці обігрівали свою комендатуру дровами з розібраної церкви у нашому селі, — розповідає Леонід Копистинський, житель села Кулиги. — В цей час ікону забрав до хати хтось з кулижан. А в 44-му році постало питання, що така велика святиня має бути у храмі Божому, а не вдома. Тому одразу після визволення Вінниччини на Зелені святки ікону занесли хресним ходом у сусідню Літинку.
– Після війни це був один з небагатьох храмів у районі, котрий зберігся, — розповідає протоієрей Олег Макар, благочинний Літинського району. — Сюди передавали на збереження в радянські часи ікони з інших сіл. Два роки тому в Кулизі нам віддали під молитовний дім приміщення колишньої їдальні колгоспу. І люди попросили, щоб громада села Літинки віддала ікону Почаївської Божої Матері у храм села Кулиги, де вона і була. У серпні 2003 року ікону віддали назад. Хресним ходом люди несли її 5 кілометрів. Буквально через кілька місяців вранці люди прийшли до храму і побачили, що двері зірвані. Єдине, що пропало — ця сама ікона. Ми написали заяву в міліцію, але нічого не було відомо. Слава Богу, що ікона знайшлась. Жінка, яка її передала, вчинила по-християнськи. Після реставрації ікона знову урочисто хресним ходом буде повернена в Кулигу. Видно, що вона зберігалась у вологому місці, почала лущитись. Зловмисники намагались відірвати полотно від дерева. Але не розрахували, що ікона старовинна. З часом полотно в’їлось у дерево. А продати її можна було лише за умови, якщо відірвати від дерева. На жаль, є люди, які спокушаються на великий гріх, у них один бог — це гроші.
– Передвіщення про те, що з іконою може щось статись, було через три дні, як її забрали з того місця, де вона простояла 59 років, — говорить настоятель храму Іоана-Богослова села Кулиги ієрей Володимир Гуменюк. — Бо коли ікону забрали з храму у Літинці, на її місце поставили ікону святих мучениць Віри, Надії та Любові. А через три дні ця ікона згоріла. До неї припала свічка і вона моментально спалахнула. Це можна оцінювати як Боже знамення. Для села це чудо, що ікона повертається. А для нашого храму, який тільки відновлюється, — це ще більше посилення віри.
Марина ПУЗДРЕНКО
Коли верстався номер, стало відомо, що єпархія прийняла рішення повернути ікону в храм села Кулиги.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
