СУД ВИНІС ВИРОК БАНДИТАМ, ЯКІ ВБИВАЛИ САМОТНІХ ЛЮДЕЙ ЗА КВАРТИРИ. Всі жертви - їхні сусіди або знайомі
"МОЗКОВИЙ ЦЕНТР" - ЖІНКА
4 березня 2005 року завершилась кримінальна справа, яка почалась майже рік тому з публікації в «33-му каналі» статті про таємниче зникнення пенсіонерки Клари Александрової і про продаж її квартири за підозрілим дорученням. Протягом року газета «тримала руку на пульсі» цієї резонансної справи, знайомила читачів з усіма її етапами — починаючи із прохання «Асоціації пенсіонерів Поділля» допомогти розшукати зниклу самотню жінку і закінчуючи затриманням банди вбивць, слідством і судом над ними.
В зв’язку з тим, що після винесення вироку дається місяць для його оскарження (до 4.04.2005), називаємо замість повних прізвищ тільки ініціали злочинців. Що ж було встановлено в ході судового розслідування? Ряд кримінальних злочинів задумала і організувала 42-річна Наталя Л-кова, «злий геній» банди, та її друг-однокласник Борис В-ко, який був катом намічених жертв. Ще один давній друг Наталі, 38-річний таксист Вардені С-дзе активно допомагав у скоєнні злочинів і возив тіла убитих на власній машині «ВАЗ-2104». Ця трійця складала ядро банди. В орбіту злочинних дій втягнулись ще кілька їхніх знайомих.
БРАТІВ ХРИСТИЧІВ ЗАКОПАЛИ НА ДАЧІ
За жертвами бандити далеко не ходили, знаходили їх «під боком». По тій же вулиці Київській, де жила Л-кова, в 3-кімнатній квартирі проживали брати Юрій і Олександр Христичі. Вони зловживали наркотиками, їм постійно були потрібні гроші, і Наталі Л-ковій зовсім не важко було вмовити Сашу видати їй нотаріально засвідчене доручення на право розпоряджатись його нерухомим майном. На початку квітня 2003 року вона звернулась до виконкому Вінницької міськради із заявою від імені Олександра Христича про передачу йому у приватну власність квартири. Після отримання свідоцтва про приватизацію житла банда почала готувати вбивство братів-наркоманів. Для цього було вирішено заманити їх на дачу поблизу села Тютьки, яка належала тестю В-ка.
Л-кова запросила до себе одного з Христичів і розписала йому, як добре можна підзаробити на ремонті дачі. Треба, мовляв, тільки взяти брата і поїхати всім разом подивитись обсяг робіт, а потім остаточно узгодити ціну. В машину С-дзе сіли Наталя Л-кова з Борисом В-ком і брати Христичі, котрі і не підозрювали, що їдуть у свою останню путь.
На дачі люб'язні замовники ремонту вмить перетворились у безжальних вбивць. Раптово, без попередження Борис схопив сокиру і сильно вдарив одного з братів обухом по голові. Той впав, а другий, захищаючись, дістав ніж. Розлючений Борис теж негайно схопив ніж і 9 (!) разів ударив його в груди і в спину. Потім «для гарантії» першому брату з розтрощеним черепом всадив під ліву лопатку ніж, а другому, поколотому ножем, проломив голову сокирою. Братів прикопали на дачі, і втрьох повернулись у Вінницю. Тут Наталя Л-кова розгорнула бурхливу діяльність з продажу квартири Христичів і вже 10 квітня отримала за неї від покупця $9000. З них $3250 вона передала «за роботу» Борису В-ку, а решту поділила між собою і Вардені С-дзе.
ЗУСТРІЧ БІЛЯ ГОТЕЛЮ «ПІВДЕННИЙ БУГ»
Перший злочин легко зійшов з рук. Окрилені успіхом бандити через декілька місяців знайшли нового кандидата у покійники — самотнього власника квартири по тій же Київській вулиці пенсіонера Миколу Трача, знайомого Вардені С-дзе. Незаконно заволодівши його паспортом, злочинці замінили в ньому фотокартку і з цим підробленим паспортом оформили довіреність на приватизацію квартири Трача. Частина плану була виконана. Тепер залишилось тільки позбавитись самого власника приватизованої квартири — і «діло в шляпі», гроші, вважай, в кишені! Бандити вирішили не мудрити і йти по второваному шляху. Борис В-ко знову використав дачу свого тестя в Тютьках. Вардені С-дзе запросив Трача подивитись обсяг ремонтних робіт в дачному будиночку, а Борис В-ко відшукав свого знайомого Віктора П-ва і кума Олександра Ц-люка і переконав їх поїхати разом на дачу, де він збирався убити Трача. В кінці липня 2003-го Борис В-ко, Олександр Ц-люк, Віктор П-ов і Микола Трач зустрілись біля готелю «Південний Буг» і сіли в машину «ІЖ-комбі», яка належала батькові Віктора П-ова.
Приїхали на дачу. П-ов залишився в машині, а Борис з кумом і Трачем зайшли в будиночок. Тут і розігрався останній акт трагедії. Обухом тієї ж сокири Борис сильно вдарив Трача в тім'я і скроню, той впав, втратив свідомість. Борис В-ко знову вирішив підстрахуватись і, обмотавши електропроводом шию Трача в декілька петель, сильно стягнув, поки не хруснули кістки. Труп убитого Миколи Трача бандити захоронили тут же, на дачі. 5 серпня за дорученням продали квартиру Трача за $7000. Наталя Л-кова передала Борису В-ку $1000, решту розділила між собою, Вардені С-дзе і не встановленою слідством особою.
У цей же час до холодної зброї бандити додали і вогнепальну. В кінці серпня Наталя Л-кова отримала від вінничанина Л-іна технічно справний пістолет «ТТ» і, пообіцявши заплатити за нього $300, перенесла його в «ракушку» на Центральному ринку, де працювала реалізатором (на слідстві Л-ін пояснив, що знайшов «ТТ» на узбіччі дороги поблизу Вороновиці). Потім Наталя продала «ТТ» Борису В-ку за $300, і він носив пістолет при собі з серпня 2003-го по березень 2004-го. Про це знав і Вардені С-дзе.
ЗАТИСКАВ РОТ КРАЩІЙ ПОДРУЗІ СВОЄЇ МАТЕРІ
Наступну жертву «вирахував» сам Борис В-ко. Нею стала одна з найкращих подруг його матері — Клара Михайлівна Александрова, інтелігентна жінка, колишній юрист. Вона сама привітно відчинила двері Борису, коли той грудневого вечора 2003-го «заглянув на вогник» у її 1-кімнатну квартиру по вул.Пирогова. Хіба могла бідна жінка знати, що в поліетиленовому пакеті «турботливий» гість приготував розвідний сантехнічний ключ, котрим, як тільки вона відвернулась, різко вдарив її по голові? А потім старанно затискував руками обличчя і рот Клари Михайлівни, щоб та не змогла покликати на допомогу. Аж поки не затихла навіки... З квартири убитої В-ко зателефонував Л-ковій і С-дзе, які на машині останнього швидко приїхали на місце злочину. Але тут Борис, не витримавши величезної психо-емоційної напруги, зірвався і навідріз відмовився торкатись ще теплого закривавленого тіла Александрової.
Довелось їхати за Ц-ком і просити його допомогти винести труп. У квартиру піднялись Л-кова і Ц-люк, а В-ко і С-дзе залишились у машині. Прикривши двері чужої квартири, переступаючи через мертву господиню, Л-кова порпалась у ящиках, розшукуючи документи. Головне — знайти паспорт, інакше вся гра не буде варта свічок! І ось паспорт у руках вбивць, а тіло вбитої, загорнуте в покривало, з поліетиленовим пакетом на голові — в багажнику машини С-дзе. Авто мчить за місто, спиняється по Барському шосе в напрямку Гнівані, де банда і ховає свою четверту жертву.
А далі — справа техніки. 17 грудня Л-кова, як зазначено у вироку, «з невстановленою слідством особою» у приватного нотаріуса Калинівського районного нотаріального округу за паспортом Александрової оформила доручення. Відтепер вона могла від імені покійної купувати, продавати, одержувати гроші і т.д. 26 грудня Л-кова отримала свідоцтво на право власності на квартиру Александрової, а 29 грудня продала її за $8300. Отримані кошти Л-кова як організатор банди розподілила, між її учасниками: $3500 передала В-ку, $500 — С-дзе, решту — собі.
«КРОВ НЕВИННИХ ЖЕРТВ ВОЛАЄ...»
Отже, бандити збагатились на кілька тисяч доларів. Але якою ціною? Недаремно написано в Євангелії, що «...пролита кров невинних жертв волає...». Вони втратили спокій, відчуваючи, що коло слідчих пошуків все тісніше змикається навколо них. Першим був затриманий Борис В-ко, він і почав розповідати про учасників банди і про страшні злочини, скоєні ними. Хронологія вбивств, роль кожного члена банди, місця поховання Александрової, Трача і перепоховання братів Христичів — все стало відомим слідству.
Судовий процес тривав близько п'яти місяців. Наталю Л-кову, котра внаслідок важкого онкозахворювання вже не може ходити, судила виїзна сесія в приміщенні тюрми. Мірою покарання Бориса В-ка Апеляційний суд визначив довічне ув'язнення, Наталі Л-кової — 15 років позбавлення волі, Вардені С-дзе — 12 років, Віктора П-ова — 10 років, Олександра Ц-ка — 3 роки. Староміський районний суд засудив Л-іна на 2 роки позбавлення волі з іспитовим терміном. Не встановлена слідством особа, яка заволоділа документами Трача, в даний час перебуває у розшуку.
Звичайно, невирішені питання залишились: що буде з квартирами, проданими за фальшивими дорученнями; хто поставить пам'ятники на могилах жертв та ін. Але, як зазначила Тетяна Казимирова, голова «Асоціації пенсіонерів Поділля», запорукою успіху стала активна і плідна співпраця друзів загиблих, журналістів, слідчих, суддів і взагалі всіх небайдужих членів громадянського суспільства. Якби її не було — не було б і розкриття цієї гучної кримінальної справи.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =