Середа, 23 березня 2005 p.

«ДЕСЯТЬ КРОКІВ НАЗУСТРІЧ ЛЮДЯМ»... А СКІЛЬКИ — ДО РОЗЧАРУВАННЯ?

Нічні роздуми старого письменника на злободенну тему: куди поверне «помаранчева революція», адресовані

• Президентові України В. Ющенкові

• Прем’єр-міністрові Ю. Тимошенко

• вінницькому губернатору О. Домбровському

...НАСТАЄ ніч — і знову, як і під час «помаранчевої революції», не спиться аж до ранку. Тоді одні думки обгризали мою сиву голову, нині розшарпують стомлене серце інші, не менш тривожні. Втративши надію заснути, сідаю до письмового столу. Зараз переді мною — «чотиритомник» одверто наклепницького жанру. Перших два «томи» (загальним обсягом — понад 350 сторінок) називаються: Валерій Лазаренко, Микола Хрієнко «Культ бездарних Яворівських»; Валерій Лазаренко, Микола Хрієнко «Жонглер гнилими яблуками, або Я — ворівський». Других два (загальним обсягом — 46 сторінок): Валерій Лазаренко «Недопустимо (саме так і надруковано, що засвідчує високу грамотність автора — М.Р.) політичних помилок на президентських виборах. Чому я голосуватиму проти Віктора Ющенка?». Валерій Лазаренко, Володимир Солоненко «Чому ми голосуємо проти Віктора Ющенка у першому і другому турі?»

На перших два «томи», за які, як мені здається, «дорогий Леонід Данилович» присвоїв Валерію Лазаренкові звання заслуженого журналіста України, я «відгукнувся» на сторінках газет «Літературна Україна» та інших, зокрема, у формі відкритого листа до тодішнього Президента, бо тут автори «здирали грим» не тільки з голови НСПУ, а паплюжили чи не всю вінницьку письменницьку організацію, яка відмовила В. Лазаренкові у прийомі до НСПУ. Другий «двотомник» потрапив мені до рук тільки вчора.

Чому ця базгранина позбавляє мене сну, якщо особисто мене Валерій Лазаренко зі своїми співавторами не зачіпають?.. Справа тут не в мені.

Настали Шевченкові дні — дні істини, дні каяття, дні освідчення Кобзареві, Україні. Вінниця — чи не єдина обласна столиця, де місцева та обласна влада за чотирнадцять років державної незалежності України не спромоглася на пам'ятник Тарасові Григоровичу у середмісті, навіть конкурс на кращий пам'ятник бездарно провалила, хоча серед поданих проектів були оригінальні роботи, які прикрасили б Вінницю; погруддя Кобзареві, як і вулиця його імені, — на міських задвірках. Торік, коли відзначали 190-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка, ми, «так звані демократи», ішли туди, до Кобзаревого погруддя, через усеньке місто — під державними прапорами та з піснями. Перші особи та інша челядь до наших колон не приєдналися, їхали імпортними «тачками»... Відбувши офіційщину, відразу роз'їхалися. І тоді розпочався несанкціонований мітинг. Ми, письменники, розповідали вінничанам про надзвичайний з’їзд НСПУ, що відбувся проти неба на вулиці Банковій, поряд з президентським палацом, якщо «дорогий Леонід Данилович» там був, то не міг не чути тисячоголосого «Кучму геть!». То, власне, був пролог «помаранчевої революції».

...А вчора, 9 березня 2005 року, я не міг туди піти. Уже по обіді вийшов по хліб і зустрів колегу з першого під'їзду.

Запитав, чому не було видко мене на Тарасових урочистостях. Відповів, що лікарі заборонили принаймні зо два тижні виходити з хати. Може, воно й добре, сказав колега, що тебе там не було. Я оце вертаюся звідтіля і весь тремчу. Маю таке відчуття, ніби мені наплювали в саму душу. Це були не Кобзареві урочистості, а, м’яко кажучи, наруга над Національним Пророком, над Україною, над Президентом Віктором Ющенком!

- Та що ти, колего, таке кажеш?

- Ти Валерія Лазаренка знаєш?.. Ти читав його писанину, спрямовану проти Володимира Яворівського та Віктора Ющенка?.. Відворотна гидота!.. Візьмеш у руки, потім треба довго відмивати спецрозчином!.. В останніх двох брошуренціях він називав Віктора Ющенка артистичним трюкачем, сліди отруєння — не вельми косметичним виразом обличчя, його звичку вживати вирази «моя», «наша Україна» — півнячою задерикуватістю, його дружину Катерину — американською агенткою, записи майора Мельниченка — лайном!.. «Розмазує по стіні» чи не всю Ющенкову команду, начіплює чи не кожному найганебніші ярлики, наприклад, Володимиру Яворівському — ярлик найбільшого злодія в Україні!.. Михайлові Дорошенку — ярлик компартійного ортодокса!

Я вже не кажу про наших, вінницьких, письменників — Анатолія Бортняка, Івана Волошенюка, Василя Кобця, скульптора Анатолія Бурдейного... Навіть легендарного Івана Михайловича Дзюбу повчав цей «політтєхнолог»... Газету «33-й канал» зараховує до жовтої преси!

Зате на всі заставки вихваляв «проффесора», тобто Віктора Януковича як вольову, мужню і сильну людину, здатну зупинити громадянську непокору, бедлам, тобто «помаранчеву революцію», й закликав шановних співвітчизників 21 листопада зробити свій вибір на користь «проффесора», віддати голоси тільки за Віктора Федоровича, бо нам треба, мовляв, на майбутні п'ять років справжнього українського Президента, а таким є Віктор Янукович — «не тільки мій симпатик, а й багатомільйонного народу України»...

- Згоден, колего: бридня!.. Але при чому тут Шевченкові іменини й писанина Валерія Лазаренка?.. Який тут зв'язок?

- А от уяви собі, колего: начальство — губернатор Олександр Домбровський, виконуючий обов'язки міського голови Віктор Козак, інші посадові особи покладають квіти і відразу оголошують: слово надається відомому письменникові... Валерію Лазаренку!.. Це був шок... Стоїть Василь Кобець, голова обласної організації НСПУ, стоїть Григор Мовчанюк, стоять інші письменники, а слово надають ренегатові Валерію Лазаренку!.. І він, уяви собі, славить сумське село Хоружівку, яке дало Україні, кажучи словами Шевченка, «Вашингтона з новим і праведним законом»!.. Люди загули, стали плюватися... І знову шок — Валерія Лазаренка нагороджують почесною грамотою обласної державної адміністрації за підписом губернатора Олександра Домбровського!.. Я дивлюся на це все й шепочу про себе Шевченкові рядки:

Людськії шашелі. Няньки,
Дядьки отечества чужого!
Не стане ідола святого,
І вас не стане. Будяки
Та кропива, а більш нічого
Не виросте над вашим трупом,
І стане купою на купі
Смердючий гній. І все те, все
Потроху вітер рознесе...

Довкола перешіптуються: губернатора Домбровського, мовляв, підставила стара команда, може, той же Валеріїв брат Володимир, який і досі очолює в ОДА управління внутрішньої політики?..

Підставили чи підставився?

А ВИ, шановний Олександре Георгійовичу, як розцінюєте цей епізод, що, немовби чарівна машина часу, повернув нас, громадян «помаранчевої» Вінниці, на цілий рік назад, перекреслив вашу політику щодо цілковитого оновлення кадрів у центрі й на місцях, ваше прагнення мати вигляд «помаранчевого» губернатора?.. У вас нема найменших підстав запідозрити мене в упередженому ставленні до вас.

...Завершення цього дня. Урочисте засідання в оперному театрі перенесли на годину пізніше. Президент України Віктор Ющенко хоче, повернувшись з Німеччини, особисто вручити дипломи новим лауреатам Шевченківської премії. Телеканал «1+1» у випуску ТСН о 19.30 навіть не згадав, що сьогодні — 191-а річниця від дня народження Т.Г. Шевченка. Випуск новин розпочав з подробиць скандалу довкола київського «Динамо». Повернувся Президент. Володимир Яворівський, голова НСПУ, виголосив блискучу промову. Президент вручив лауреатам дипломи і сказав: «Любити Шевченка — це любити Україну!..» Перший національний телеканал, шефом якого став польовий командир «помаранчевої революції» Тарас Стецьків, замість урочистого засідання транслював до півночі матч футбольних команд, які не мають найменшого відношення ні до Шевченка, ні до України... Як після цього всього заснути?

Микола РЯБИЙ

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com