"ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ДУРНІВ. Рай не дають. Його потрібно будувати. Всім. Разом. Вперто. Чесно. Довго. І іншого шансу не буде. Чуєте, дурні???"
«Нема-нема, та й звідкись долине: «О, бач, хіба це те, чого ми чекали, на що сподівались?» Тобто, в уяві декого з жителів (саме жителів, а не громадян) України мало відбутися таке:
Ющенко за допомогою Луценка, Томенка і взагалі уся його команда відбирають награбоване, ділять на рівні частки, привозять на Майдан, а там сидить Юля і роздає.
А тут ще й деякі ЗМІ підливають масла у вогонь. Мовляв, ну, що це за програма. Так собі — лірична побрехенька. Таким ЗМДІ (Засобам Масової Дезінформації) ще з радянських часів здається більш зрозумілими: вал, приріст, проценти, знесені на середню душу населення яйця. Тобто радянсько-колгоспна дурня, незрозуміла навіть творцям, а головне, все це можливо підігнати до потрібної цифри, підправити. І хоча, в кращому випадку, все буде без змін, а насправді зміни будуть у гірший бік, на папері усе буде гаразд, «без брехні».
Приклад? Будь ласка. На залізницях основним показником були тонно-кілометри.
У пункті А є вантаж і є вагони. Вантаж потрібно повантажити і доставити у пункт Б. Все просто? Ні. У пункті Б теж є пусті вагони. От їх і женуть у пункт А — вантажать і везуть. Тонни множать на подвійну відстань. І ніякої тобі приписки. І все гаразд. І влаштовує все це найбільше тих, хто стояв при владі до сьогодні, хто ще залишився, чіпляючись за минуле зубами, руками, і хто мріє залишитись назавжди, ловлячи рибу у каламутній воді.
І знову чути не всім зрозумілі слова: люстрація, корупція, реприватизація. Що ж це воно таке, і чи потрібне?
До кожного окремого випадку потрібно підходити індивідуально.
Про люстрацію.
Часом кажуть — головне, щоб фахівець був, а політика — то інша справа. Не треба, шановні, туману напускати. Звичайно, дурнів до влади, до керівництва пускати не можна, але ж не треба плутати політику з підлістю, злодійством, шахрайством, порушенням законодавства. Найчастіше таке висловлюють ті, хто саме крав, замість профдіяльності агітував, витрачав кошти не за прямим призначенням, а на підступну агітацію, порушував закони. А тепер їх, мовляв, переслідують за політичне інакомислення, мовляв, вони опозиція. Ні, «шановні», — хоч політика і брудна справа, але до криміналу відношення не повинна мати. Так що ж, якщо вибирати лише категоріями: дурень — розумний, негідник — порядний — звичайно, потрібно вибирати: порядний і розумний. Чи у нас таких нема?
Отож, на першому місці чесність, порядність, людяність, а лише тоді професійність. Навчити людину справі, якщо у неї є задатки і бажання — можливо, а навчити порядності — ніколи. Тобто люстрація потрібна. І чого це обов’язково головний лікар, начальник міліції, голова сільради, директор школи має займати цю посаду пожиттєво?
Якщо він проявив себе як непорядна людина, але гарний фахівець — будь ласка, іди працюй лікарем, слідчим, агрономом, вчителем тощо.
Або ж, чи можете ви собі хоч на хвилину уявити, якби склалося все по-іншому і до влади прийшли (до речі, рвалися туди дурні і підлі — тому і не вдалося) інші, то чи дали б вони можливість зайняти хоч маленьку посаду тим, хто за чесність і порядність?
Про корупцію.
Багато десятків років, а особливо останні півтора десятка, нас усіх вчили красти. Красти і давати. Красти і ділитися. Хто не крав — тому не вірили і змушували красти. Давай, ділись. Мало хто зумів встояти проти цього. Хабар уже перестав бути хабарем. Він став інвестицією. Дай менше — отримаєш більше. Мовляв, це закон капіталістичної економіки.
Бути злодієм було вигідно, це віталося владою. У багатьох це вже стало невід’ємною частиною їх сумління, свідомості, життя, нормою. І це набагато страшніше, ніж підла влада, і боротись з цим доведеться значно довше. Дуже довго. А ви кажете: «Що там Ющенко з Юлею встигли зробити?» Підійдіть до дзеркала, розплющте очі. Подивіться навколо.
І про реприватизацію.
Якщо людина не порушила Кримінального кодексу при надбанні, якщо сплатила повну вартість, якщо не пошматувала все на брухт, щоб нацарювати сто карбованців, якщо вона розвиває підприємство, створює робочі місця, якщо сплачує всім своїм працюючим, платить всі податки — яка реприватизація?
То в чому ж справа, панове? А в тому, що негідник залишився негідником і мріє, і робить, щоб тільки все залишилось так, як було. А сьогодення — це, мовляв, тимчасове. Перейде, і своє ми ще надолужимо.
А дурні сидять, колупаються в носі і думають: «Ну коли ж це нам Вітя з Юлею обіцяний рай дадуть?».
Рай не дають. Його потрібно будувати. Всім. Разом. Вперто. Чесно. Довго. І іншого шансу не буде.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =