У 26-РІЧНОГО ВОЛОДІ, ЯКИЙ ЗНИК 9 РОКІВ ТОМУ, НЕМАЄ ПАСПОРТА, бо він боявся фотографуватися. Але тепер охоче позував перед нашою фотокамерою поруч із рідними, які повернули його в сім'ю
У минулому номері ми вже писали про Володю Радинського, який 9 років був Вітею і жив у Хмільницькій лікарні. Через програму «Жди меня» його знайшла сестра і забрала додому. Днями на телеканалі «Інтер» ми могли побачити зустріч брата та сестри, які не бачилися стільки часу. Альона Доля (так звати сестру Володі) забрала його до села Сліди Могилів-Подільського району. Там вони живуть з чоловіком Григорієм Білецьким, бабусею Марією Трохимівною та трьома синами: 11-річним Вадимом, 10-річним Русланом та найменшим Сашком, якому 6. Так що в дітей з'явився дядько, а в Альони - брат і помічник для всієї сім'ї!
По те, як Володя зник, розповідає його сестра Альона:
— Володя зазвичай йшов у село гуляти і завжди повертався додому. А цього разу не повернувся. Ми його шукали по всьому Могилів-Подільському району, думали, що далі він не піде. У нас бабуся живе в самому Могилеві. Але і там він не з'явився.
- Альоно, а в міліцію ви зверталися?
- Ні, бо туди гроші треба. У нас жінка одна чоловіка шукала, платила по 30 гривень у день, а таких грошей у нас немає. Ми самостійно шукали Володю два роки. Думали, що його навіть і в живих немає. Він же трошки недорозвинутий. Коли ще мама була жива, то казала, що, мабуть, зачепив когось і вбили його, зараз такі часи…
- Яке у Володі захворювання?
- Я вже й не пам'ятаю, усі документи загубилися. Він офіційно визнаний німим, на другій групі інвалідності. Пенсію на нього знову потрібно оформити, бо ці 9 років він її не отримував.
- А «Жди меня» ви спеціально дивилися?
- Так, в надії, що може трапитися якесь диво і він знайдеться. І в одній передачі на початку березня я сюжет про Володю побачила, як його зняли з потяга у Хмільнику, всього побитого, і привезли в лікарню. Я так розплакалася і рознервувалася, що чоловік насилу заспокоїв. На другий день пішла до сусідки дзвонити на передачу.
Поїхали ми Володю забирати через 2 тижні. Він вийшов на вулицю, і я боялася, що він мене не впізнає, бо ж стільки часу минуло. Але впізнав, дуже розплакався, обійняв мене. Я питала: «Володю, додому поїдемо?» А він каже: «Так!» Так тяжко плакав, насилу заспокоївся.
- Назад не хоче вертатися?
- Ні, тільки там у нього речі залишилися. Він деякі взяв, а зараз хоче поїхати решту забрати. І з самого ранку як прокинеться, так і почне: «Поїхали, поїхали!» А я навіть не знаю, чи є там за чим їхати. Минулого разу ми машину наймали за 150 грн. Я на ці гроші краще йому нових речей куплю.
- А Володя знає, що мама померла?
- Так. Її вже 5 років немає. Спочатку Володя зник, а потім моя менша сестра Наташа померла в 14 років від раку легень, і мама не витримала. Володя, напевно, вже й не пам'ятає своєї рідної матері. У Хмільнику була жінка, її звати Юзефа Феліксівна Ярош, то він її мамою називав. Коли ми їхали, вона казала: «Як же ми будемо без тебе?» А Володя їй вісім поросят годував, по господарству допомагав. Він дуже злиться та нервується, коли про нього або про цю жінку хтось погано говорить.
- Що він робить вдома?
- Все по господарству. Володя все розуміє, тільки фразами говорить: або середину, або кінець слова, так що його можна трошки зрозуміти. Я вже звикла.
- А Володя у школу ходив?
- У Миколаївському інтернаті закінчив 4 класи. Але старші хлопці його били. Мама, коли приїхала, побачила це і забрала його додому.
- А що йому подобається робити?
- Дуже любить, коли на гітарі грають. Володя курить, я йому цигарки даю, а іноді тютюн курить. А раніше він фотографуватися дуже боявся. В нього навіть через це паспорта немає.
Володя вже не боїться фотографуватися і охоче позував для фотокамери. «Хай тільки трошки прийде в себе, і ми йому паспорт зробимо, — каже Альона, — бо вже 26 років йому, а коли пішов з дому, то було 17». А в хазяйстві у цієї сім'ї є дві собаки, кіт, корова, теля, коза та козенята, так що роботи вистачає на всіх. І ще й помічник такий знайшовся!
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =