Щотижнева газета «33 канал» (Україна, м. Вінниця). Logo - 16 kb
НАЙБIЛЬШИЙ ТИРАЖ В ОБЛАСТI
— 92,5 тисячі примірників на тиждень, 24 сторiнки А3

+380 432 515-226, 515-222, 55-41-50
  30.03.2005




























  • Середа, 30 березня 2005 p.

    ЧОМУ ДО ВІННИЦЬКИХ ТЮРЕМ ТАК І НЕ НАДІЙШЛА "ГУМАНІТАРКА"?

    ПОШУК:     

    Екс-керівник Державного управління виконання покарань генерал Анатолій Банюк сьогодні займається громадською роботою. Вважає, що після звільнення, перебуваючи на пенсії, зміг побачити чимало проблем, із якими стикаються засуджені. Так би мовити, подивився із іншого боку на функціонування тієї структури, де пропрацював понад 42 роки.

    І, як зазначає Анатолій Митрофанович, побачив чимало неприємного. Тому і вирішив допомогти чим може цим установам. Але вийшло не так, як хотілося. При виконанні громадської роботи у нього виник конфлікт із своїм наступником, теж, до речі, генералом. Дійшло до того, що теперішній керівник просто виставив його за двері.

    – Я б ніколи не виносив це на загальний розсуд. Але просто обурений і не можу промовчати, адже це стосується установ, де я пропрацював стільки років. Після мого звільнення був створений фонд «Свобода», мета якого допомагати ув’язненим як із працевлаштуванням після відбуття покарання, так і в налагодженні виробництва на зоні. І знаю економічний стан речей. Зв’язався із багатьма громадськими організаціями за кордоном з приводу гуманітарної допомоги. Партія «гуманітарки» прийшла — це пайки на 50 тисяч. Відвантажили. Уявляєте мій шок, коли через кілька днів практично фура «гуманітарки» була привезена назад до нашого офісу? Без жодних пояснень та попереджень. Зі мною ніхто не зустрівся, адже це питання можна було б вирішити нормально, цивілізовано. Невже у сьогоднішніх ув’язнених таке шикарне забезпечення? Я ж то знаю реальний стан речей. І знаю, яке харчування.

    – І куди ділися всі ці пайки?

    – Довелося за відповідними документами їх надати ветеранам та інвалідам. На жаль, адресно вони не потрапили. Але це не єдиний конфлікт. Сьогодні до «Свободи» надходить чимало скарг від ув’язнених. Знаючи специфіку роботи тюрем і колоній та знаючи законодавство, у деяких випадках я можу визначити, чи є порушення прав ув’язнених, чи ні. Чи можуть вони підпасти під амністію, чи ні. Так, до мене звернулася сім’я ув’язненого Мотилико. За законом, через певний період, він мав би підпасти під «умовне ув’язнення», тобто дострокове звільнення. Коли я з відповідними листами звернувся до керівника управління, то всілякими шляхами почали робити все, аби його не звільнити. В результаті отримав відповідь, що у цієї людини були порушення режиму на «зоні». Коли запитав, які, то отримав відповідь, що той хліб із їдальні виносив. Знаєте, складається враження, що цій людині просто псували долю, щоб помститися мені…

    – На Вашу думку, з чим це пов’язано?

    – Всі непорозуміння почалися з моменту опублікування статті в «Голосі України» з приводу втечі ув’язнених із Стрижавської колонії. Я і сьогодні стверджую, що керівництво колонії знало про можливий підкоп. Знали про це і у Києві. Але, напевно, комусь було вигідно, що відбулося саме так. Не виключаю, що все було зроблено, аби мене звільнити з посади для іншої людини. От зараз і триває, на мою думку, помста за правду…

    – Анатолію Митрофановичу, свого часу багато розповідали про так звані підрозділи, діяльність яких спрямована на «вибивання правди» у засуджених чи затриманих… На них ще кажуть «маски», бо вони проводять так звані профілактичні заходи, коли треба показати силу.

    – Наскільки мені відомо, такий спецпідрозділ формувався під Житомиром. До речі, коли сталася та втеча, то я особисто був свідком, як приїхали такі хлопці в масках. Вони зайшли у загін, звідки втікачі. Бачив, як вони ламали руки, ноги… Скільки живу, ще жодного разу не бачив, щоб так знущалися над людьми. Чи існує цей підрозділ зараз – не знаю.

    – До редакції надійшла скарга від колишніх працівників Стрижавської колонії. Їх виселяють на вулицю, позбавляючи права на житло…

    – Так, я знайомий із цією ситуацією. Через те, що не було нормальних квартир нашим співробітникам – а це 4 сім’ї, надали тимчасове житло у Стрижавці. А вони були поставлені на чергу. Люди справно платили за ті послуги, які отримували. В них були квартирні книжки. За ці часи практично всі звільнилися з роботи. Зазначу одне, що у колонії кожен з них пропрацював не менше 10 років. І тут виникла парадоксальна ситуація. Невідомо куди зникла вся документація стосовно їх перебування на черзі на квартири. Людей поставили перед фактом – ми зносимо будинок, бо він в аварійному стані. А ви маєте негайно залишити свої домівки. Керівник Держдепартаменту Сидорчук не запропонував людям нічого натомість. І сьогодні вони фактично викинуті на вулицю. Але це протизаконно. Бо пам’ятаю, як за моїм розпорядженням їм надавали житло, я особисто підписував документи на те, щоб їх поставили в чергу на квартиру. Аналізуючи все це, у мене сьогодні виникло чимало запитань стосовно законності дій пана Сидорчука… Всі відповідні матеріали я надіслав у вищі органи. Сподіваюсь, що їм дадуть належну оцінку.

    Вислухала Наталя ВІШШ


    21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
    Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
    E-mail: chanel33@vinnitsa.com


      Украинские 100x100 
    аборт, мини аборт, контрацепция,

    Украинская баннерная сеть

    Дайджест 'СЕДМИЦА' - Православные новости за неделю
    Архив
    д а й д ж е с т а
    Вінницька і Могилів-Подільська єпархія Української Православної Церкви

    since 1.08.2001


    since 3.06.2004


    АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28

    АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

    АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

    286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

    E-mail: chanel33@vinnitsa.com

    Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
    Виходить українською та російською мовами.
    Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
    Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
    При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
    Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =