Середа, 30 березня 2005 p.

Відчуваючи великі зміни в державі, люди поводяться сміливіше і відвертіше. Це добре видно по редакційній пошті. Читачі висловлюють незадоволення і адресують запитання головному лікарю медично-соціальної експертної комісії (МСЕК) Вінницької області Віктору Власюку. Наш кореспондент поставив йому запитання читачів.

- Вікторе Васильовичу, в листах до редакції читачі неодноразово розмірковують про те, що у нашій області за групу інвалідності треба платити гроші або давати хабара. Називались навіть суми, за які можна купити інвалідність — від 100 до 500 доларів. Що ви можете з цього приводу сказати?

- Такого нема. Це неправдива інформація, і я б не радив вашій газеті її розповсюджувати.

- А як ви прокоментуєте затримання працівниками УБОЗу голови ЛКК Тульчинського РТМО при отриманні хабара за продовження групи інвалідності?

- Це не працівник обласної МСЕК, цей випадок не має до нас ніякого відношення.

- Чому ж у багатьох районах, як стверджують наші читачі, дружини чи близькі родичі керівників різного рангу, особливо тих, які мають великі власні будинки, без видимих ознак хвороби мають групу інвалідності? Чи вони купують її, щоб мати пільги по оплаті комунальних послуг?

- Групу інвалідності встановлюють висококваліфіковані медики-експерти, вони підписують відповідні документи і несуть за це відповідальність. Хіба може читач газети – не фахівець! — судити про хвороби людини, керуючись тільки «видимими ознаками»? А, може, у хворого стоїть «невидимий» мітральний клапан чи штучний водій серцевого ритму? Що стосується родинних зв’язків, то коли інвалід приходить на комісію, ми не з’ясовуємо, хто його рідні, а визначаємо насамперед стан його здоров’я.

- Ви можете гарантувати, що у районах області ваші підлеглі при призначенні групи інвалідності діють прозоро і не беруть хабарі?

- На Вінниччині є всього 17 МСЕК: дві обласних, п’ять спеціалізованих – кардіологічна, офтальмологічна, фтізіатрична, психіатрична і травматологічна — і десять міжрайонних, по одній на 2-3 райони. Я не маю інформації про те, що наші лікарі беруть хабарі. А якщо ваші читачі мають таку інформацію – то нехай звертаються із заявами у відповідні органи.

- Кажуть, що багато осіб, причетних до автомобільного бізнесу, купили собі інвалідність, щоб за пільгами розмитнювати іномарки, не оплачуючи мито. Що ви з цього приводу можете сказати?

- Нічого не можу сказати. Таких випадків у нашій МСЕК немає.

- Чи правда, що ви отримали цю посаду в спадок від батька? І що зараз він має свою аптеку і магазин комп’ютерної техніки, через який ви забезпечуєте МСЕКи області комп’ютерами за вигідними для вашої сім’ї цінами?

- Посада лікаря – це не королівський трон, який передається у спадок. Мене призначила Вінницька обласна рада, зі мною підписаний контракт на п’ять років, три з яких я вже відпрацював. Мій батько, як і будь-який громадянин України, при бажанні і можливості може мати все, що завгодно – це його право. Але в нього немає ні аптеки, ні комп’ютерного магазину. І було б справжнім божевіллям купувати службову оргтехніку у родичів – цим би неодмінно зацікавились компетентні органи.

- З чим пов’язане те, що для встановлення інвалідності існує черга, яку належить займати за місяць до огляду на медкомісії? Ви собі уявляєте, як хворі, немічні люди на автобусах чи на таксі змушені двічі добиратись з районів області у Вінницю?

- Інваліди взагалі не повинні сюди їздити. Вони стоять на обліку, лікуються в своїх місцевих лікарнях, там проходять ЛКК, звідти направляють їхні документи за формою №88 у МСЕК, призначають конкретний час проходження комісії – і все! Вони приїжджають тільки за власною ініціативою, порушуючи при цьому і наш графік роботи. За день обласна МСЕК повинна обстежувати 10 чоловік, а на практиці виходить набагато більше, саме через таких непроханих «ходоків», які з’являються без виклику.

Із звернення до редакції дружини інваліда армії Н. (зберігаючи, на її прохання, таємницю діагнозу, не вказуємо повного прізвища хворого):

«Мій чоловік хворіє розсіяним склерозом 4 роки, має 2-у групу інвалідності. І раптом у грудні 2004 року Вінницька обласна МСЕК перевела його на 3-ю групу. Ми кинулись з’ясувати, в чому справа. Довірена людина передала чоловікові – платіть 500 грн. і буде 2-а група. Він поклав у медичну картку 500 грн., віддав їй. Від цієї ж людини отримав «відповідь» – 500 грн. мало, платіть 150 доларів або давайте 300 доларів і без проблем відразу буде 2-а група на 3 роки. Все це писала на папірцях, давала йому читати, а папірці відразу рвала на дрібні шматочки і клала в кишеню халата. За що платити? За хворобу? І де в нас такі гроші?

З Києва прийшла рекомендація дати моєму чоловікові 2-у групу інвалідності, до такого ж висновку дійшли лікарі психлікарні ім. Ющенка, а Вінницька МСЕК вперлась і ніяк! Пропонують нам їхати у Житомир. Для чого туди поїде хворий? Адже призначити йому 2-у групу можуть і у Вінниці – тільки не хочуть. Не хочуть дати і копію київської рекомендації. Я це розцінюю як знущання над важкохворою людиною».

- Як ви можете прокоментувати справу інваліда армії Н.?

- По-перше, я спитав його дружину: «Хто вам пропонував групу інвалідності за гроші? Я вам пропонував?» «Ні. Це була жіночка в білому халаті». «Дозвольте, у нас є гардеробниці, прибиральниці, реєстратори, вахтери, всі у білих халатах, але ж вони не вирішують питання з інвалідності!» Ці розмови безпідставні, я навіть говорити про це не хочу. По-друге – Київська міська МСЕК не призначила Н. 2-ї групи, а тільки заочно рекомендувала її призначити, враховуючи важкий стан хворого згідно з документацією (ми впевнені, якби був проведений, як належить у таких випадках, очний огляд, то і рішення було б іншим). А наші лікарі ретельно обстежили інваліда Н. і призначили 3-ю групу інвалідності на один рік – до 1.01.06. Якщо Н. не згодний з призначенням нашої МСЕК, він може звернутись в іншу – хоч у Житомирську, хоч у Черкаську, хоч у Хмельницьку — куди завгодно. Або добиватись очного огляду в Києві з винесенням відповідного рішення, а не рекомендації.

- А чому ви не даєте Н. копію довідки з Києва?

- Дружина інваліда Н. була ознайомлена з усіма відповідними документами, хоч і не адресованими їй. Але чому ми повинні робити копії і де? Чому я повинен давати службовий документ, який адресований особисто мені? Для чого Н. ця копія документа, який прийшов з Києва, якщо він сам збирається туди їхати на огляд?

Від автора. Хіба відкрита довідка, яка надійшла не тільки до обласної МСЕК, але й до обласного управління охорони здоров’я – це великий секрет? І видати її копію на руки хворому – означає здійснити службове порушення? Не віриться.

Ірина ЗОНОВА

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com