ЗА ДВА РОКИ АМЕРИКАНЕЦЬ МОДЖІ РОЗРОБИВ 10 ТУРИСТИЧНИХ МАРШРУТІВ НА ВІННИЧЧИНІ ТА НАВЧИВСЯ ВАРИТИ БОРЩІ. Волонтер Корпусу Миру їде в Америку з мрією повернутися на Україну
Два роки працює у Барі Вінницької області волонтер Корпусу Миру Моджі Набавіян. Мета його перебування — допомога у розвитку сільського зеленого туризму в Україні. За цей час 52-річний американець не лише вивчив українську мову, але й навчився варити борщі, які стали однією із його найулюбленіших страв.
- Пане Моджі, чому Ви вирішили приїхати на Україну?
- Взагалі-то я народився у Ірані, але ще маленьким переїхав у Сполучені Штати. Там здобув освіту, закінчив університет за фахом «бізнес-адміністратор». Працював бухгалтером. Але одного дня зрозумів, що потрібно щось змінити у житті. Та й власне життя… У рамках програми Корпусу Миру волонтерів відправляють працювати у інші країни, щоб допомогти підняти економіку, змінити підходи до життя. Коли мене запитали, куди я хотів би поїхати із місією, відповів — у Південну Америку. Натомість сказали, що можуть запропонувати лише Україну. Я запитав — де це? На мапі мені показали, що це Європа. Багато інформації про Україну я знайшов в Інтернеті і зрозумів, що це цікава країна.
- І як? Романтика розвіялася, коли прилетіли сюди та побачили рівень життя?
- Ні. Україна надзвичайно красива. Тут збереглося чимало пам'яток історії, культури, люди знають фольклор, зберігають його. Звичайно, я побачив багато проблем. А саме — немає у людей впевненості в собі, є зневіра в житті. Я кажу, що у вас прекрасна область, ліси, поля, озера та ріки, історичні пам'ятки. Але головне — немає інфраструктури. Наприклад, ті післявоєнні дзоти, яких в області чимало. Сюди могли б приїхати багато туристів з-за кордону. Але ці дзоти потрібно розчистити, прокласти якісь доріжки для під'їзду. Це б могли бути і велосипедні маршрути або пішохідні. Але чомусь ніхто не хоче в це вірити і займатися. У минулому році у Вінницьку область приїздили мої колеги із Корпусу Миру — їм надзвичайно сподобалося.
- Знаю, що за ці два роки ви проклали кілька велосипедних туристичних маршрутів по області.
- Так. В цілому я наїздив понад три тисячі кілометрів. В день — до 150 км. Подивився все — від маленьких сіл до районних центрів. Надзвичайно сподобалося у Могилів-Подільському районі. Окрім природи та історичних пам'яток, тут надзвичайно добрі люди. Я маю хороший велосипед та шлем. Цікаво, коли заїжджаєш у маленькі села, то люди спочатку тебе сприймають, як НЛО. А вже після того, як розкажеш, звідки і що робиш, гостинно приймають. Зараз я переконаний, що на Поділлі — великі перспективи розвитку туризму. Разом із керівником громадської організації розвитку зеленого сільського туризму барчанкою Оксаною Бас ми проклали кілька веломаршрутів. Думаю, що вже навесні і влітку люди зможуть їздити ними, насолоджуватися природою та місцевими традиціями.
- До речі, а як ваша сім'я сприйняла таку місію?
- У мене донька, вона навчається в університеті. Кілька місяців тому вона приїжджала в Україну. Звичайно, для неї багато чого було дивним з побуту, проте дуже сподобалося. На жаль, за кілька місяців я маю їхати в Америку, місія закінчується. Проте дуже хочу повернутися в Україну. Хотів би займатися тим же туристичним бізнесом. Буду вишукувати можливості приїхати назад.
За час роботи у місті Бар Моджі допоміг організувати два сільських фестивалі у селі Терешки та Гармаки. Окрім цього, брав участь у відпочинкових програмах — «Українська гостинність», «Писанка», «Домашній хліб», «Славетна Буша». У Вінниці американця Моджі практично не знають, проте у районах та селах області він став жаданим гостем, який переконав і довів, що жити можна краще...
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
