«Перечитавши допис у «33-му каналі» від 23.03.05 р. «Хто так підставив Олександра Домбровського?» відомого українського письменника і патріота, просто чесної і чуйної людини Миколи Рябого, відчув біль і свого серця.
– Чую, брате, чую!
Тепер не спиться і мені. Не біля огарків спаленого штабу В. Ющенка в Маріуполі, де мені довелося працювати в комісії, а тут, у нас, — маленькому провінційному Тульчині.
Здавалося, що після випадку, описаного в статті, захисні інстинкти влади повинні спрацювати миттєво. Та де там... «Паровоз» старої влади тягне свого вонючого шлейфа і далі. Смороду і кіптяви досить. Знаю, хтось першим повинен був сказати слово. Знаю, що за ним тоді і стане діло.
Але все по порядку.
Звичайно, березень — місяць весни, місяць жінки. Тому він разом з чоловіками і дарує їм ніжні промінці сонця, перші квіти, теплі вітання. І влада тут теж не хоче пасти задніх. Тим більше, що деяким жінкам цього замало. Першим це зрозумів головний міністр культури в нашій області, кращий орденоносець часів Кучми п. А. Левицький. Практика незмінна: самі себе висуваємо, самі себе нагороджуємо. Визначних бійців «помаранчевих» баталій (правда, з іншого боку) він вирішив відзначити найвищими нагородами Міністерства культури. Вибачте, Анатолію Івановичу, тепер вже підставили не тільки губернатора, але й дійсно міністра культури Оксану Білозір. А мова йде про вручені грамоти заступнику начальника управління Г. Купелі та директору ОЦНТ Т. Цвігун. Скажете, професіонали? Без сумніву. Рівень професіоналізму їх ми знаємо.
Більшість працівників культури з обуренням сприйняли такий вердикт.
– Як може таке бути? Душили нас на виборах і будуть душити далі.
А, може, це тактичний хід влади? Підтримують перевірені кадри для ривка у парламентські кампанії?
Маса запитань і розчарувань. То де ж та справедливість?..
Одна всі наради прокричала за Януковича, вояжувала по Вінницькому району з цінними вказівками щодо виборів, правда, чомусь на дільниці ходила з бейджиком під чужим іменем «Людмила», а інша, допрацювалась до того, що змушувала підлеглих не тільки здіймати помаранчеві стрічки, а й з декого светри. Вже не кажучи про примус піти з посади найкращого мистецтвознавця області за співпрацю зі штабом В. Ющенка.
А 25.03.05 р. — аналогія, описана М. Рябим. На сесії обласної ради солодкі губки цих пані зливали облесливі слова на адресу Президента і нової влади. Вже б час і назвати головного диригента цих подій.
Панни, панни, де межа вашого цинізму? Де моральність? Чи це є норми нової влади? А рівень відповідальності?
Культура є складовою духовності суспільства. А ми торгуємо ідеалами нації. Цинізм чистої води.
То ми знову дурні?..
Помиляєтесь. В українській міфології найгидкішими і страхітливішими потворами були перевертні. Спочатку народ їх боявся, а потім почав боротися. Я не сказав більше, то скажуть інші органи, бо є за що...
«Борітеся й побороте!»
Народну владу можуть підставляти тільки її вороги, якщо цього не хоче сама влада.
То ти чуєш мене, брате?..
Чи відчув ти у сподіяному наругу над тими жінками, які десятки років у неопалених приміщеннях, творячи в душах людей світ весни, чекали в день свого свята на ту березневу квітку? Вірю, що так. Але чи почули це інші?»
Навіки твій, тепер вже побратим теж, Микола ДЖИГА з Тульчина
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
