Середа, 13 квітня 2005 p.

Пів на дев’яту... Перекритий рух транспорту по Чорновола... Міліція, «МНС-ники», «швидка»... Затамувавши подих, перехожі спостерігали, як бійці спецпідрозділу особового призначення «Сокіл», котрий знаходиться при УБОЗі, рятують вінничанку, яка стрибнула з мосту у Південний Буг...

Те, що молода дівчина кинулась у дірку в огорожі на мосту, побачив один з перехожих. Одразу кинувся до будинку управління по боротьбі з організованою злочинністю, що знаходиться неподалік. Чоловік був дуже стривожений: показував черговому рукою, звідки стрибнула дівчина, просив допомогти.

Через лічені хвилини співробітники спецпідрозділу «Сокіл» за командою начальника управління були біля річки...

– Дівчину швидко тягнула течія, — розповідає майор міліції Володимир Жевачевський, — вона була метрів за двісті від мосту. Ми збігли по спуску, де закінчується міст, і по ровах побігли вздовж берега. Потопаюча була посередині річки, видно тільки голову, здавалося, що ось-ось вона піде на дно. Ми їй кричали, але ніяких ознак життя вона не подавала. Неподалік біля берега — церква. Роздягаємось біля неї. Хтось кинув мені збиті дерев’яні ноші, такі зазвичай використовують робочі. Їх, видно, винесли служителі церкви, там якраз йшло будівництво. Адже ані шлюпок, ані рятувальних кругів у нас не було. Вода обпалювала конкретно, була холоднющою. Трохи облившись, щоб не схопили судоми, пірнув у воду. На березі мене підстраховували, обв’язали мотузкою. Але від холодної води тіло «стиснулось», і мотузка злетіла, я вже не став за неї хапатись. Наблизився до дівчини. Ніг вже не відчував. Підсунув під потопаючу ноші. Вона була явно переохолоджена. Підплив, кажу, давай руку. Але вона не реагує, тільки ніс стирчить з води. Думаю, дівчина хапнула повітря у легені, і тільки завдяки цьому трималась на поверхні. Метрів 5-10 залишилось до берега. Я кажу, пацани, помагайте, відчував, що вже не можу. Підштовхнув ноші разом з нею до берега, хлопці її вже витягли. На березі сказали, що жива. Може, це і сила волі, і відчуття, що я можу це зробити (вже 4 роки, як загартовуюсь), підштовхнули мене першого стрибнути. Коли я виліз на берег, то жінка з храму дала мені куртку, рушник. Я розтерся. Так у трусах і повернулись на роботу, прийняли душ.

– Чи не боялись?

– Єдина думка була — врятувати людину. Надіявся на власні сили і, звісно, на Бога. В таких ситуаціях забуваєш, що вдома чекають малі діти: хлопчику 2 роки, дівчинці — 7 місяців. Тим більше, робота така — завжди доводиться ризикувати. Наш підрозділ функції виконує особливі. Які? Службова таємниця. Але і людей рятуємо. Тільки не завжди так багато свідків буває, як цього разу. Адже рух транспорту був зупинений, і глядачів зібралось достатньо.

«Швидка» дівчину доставила до міської лікарні №1. Медики кажуть, що вона навідріз відмовилась щось розповідати. Переохолодження було у неї не сильне. Далі дівчину, 4-курсницю одного із вінницьких вузів, доставили до суїцидального відділення.

До речі, кажуть, що того ж дня правоохоронці затримали на цьому ж мосту хлопця, припустивши, що він був на той час з Оленою. Проте версія, що молоді люди знайомі і між ними виникла сварка, через яку дівчина стрибнула з мосту, не підтвердилась.

Батьки Олени ось як пригадували події ранку, який міг обернутись для їх сім’ї трагедією. Того дня Олена раненько встала, зібралась та вийшла з дому. Батьки не надали значення тому, що донька одягнулась у старий одяг.

– Вона запланувала це зробити, — розповів батько дівчини. — Про це сказала нам у лікарні. Готувалась до цього звечора. У нас сім’я віруюча. Проте ввечері у доньки не було бажання піти з нами на молитву, вона залишилась вдома. Ще повністю Оленка не розкривається, проте ми вже знаємо, що думки, щоб це зробити, були у неї протягом півроку. Напевно, і ми винні, мали це помітити...

Звичайно, Оленка пережила стрес. Таким стресом для неї були сесії. Може, її гнітило те, що вона не могла знайти роботу. А потім влаштувалась агентом по рекламі. А ця робота специфічна. Вона старалась, але їй було дуже важко. Приходила додому втомлена, взуття запилене, але мало що виходило. Ми тепер багато що переглядаємо. Звісно, останнім часом вона змінилась, стала трохи різкуватою, хоча завжди була м’яка за характером. А останнім часом ніби віддалилась від нас. Сильно переживала, що я не міг влаштуватись на роботу. Десь два роки так тривало. Підробляв я лише влітку. А коли немає заробітків, то в сім’ї починаються проблеми. А для дівчаток батько має бути першим, сильним.

Товаришувала вона з хлопцем, він приходив до нас у гості. Сам працює десь у педагогічній сфері. Ми бачили, що щось там не складалось між ними. Питали у неї, а вона замикалась у собі.

Знаєте, що її врятувало? Тиждень тому ми купили їй шкіряний плащ. Але вона не одягнула його в цей день. Зробила це, щоб не пошкодити одяг. Але що одяг в порівнянні з життям... І коли вона стрибнула, куртка на синтепоні набралась повітря, надулась. І те повітря, що там утворилось, тримало її на воді.

– У вихованні ніколи не було тиску?

– Дві мої донечки за власним бажанням з дитинства відвідували церкву. Лікарі думали, що ми заберемо дівчинку, щоб відвезти до бабки-ворожки. Проте цього ми не визнаємо.

– Чому кажуть, що вона була не така, як всі, некомпанійська?

– Якось їх група зібралась іти на природу. Вона пішла, побачила, що там випивка. Сказала, що це не для неї. А ось з молоддю у церкві нашій вона спілкується. Все вона брала сильно до душі. І навіть якось до нас приходив лікар і сказав їй: «Ви, дівчино, не така, як всі...» І вона все повторювала його слова. Але ж усі ми індивідуальні, не схожі один на одного.

– У такий спосіб людина намагається позбутися внутрішнього напруження, — говорить Петро Українець, психолог загальномедичного персоналу лікарні ім. Ющенка, — намагається розібратися зі своєю тугою, емоційною проблемою. Певно, дівчина має складний внутрішній світ. Можливо, вона переживає за своє місце у суспільстві? Переважно таким вчинком людина намагається пояснити оточуючим, що вони глухі і не чують її.

Єдине, що хочеться побажати Оленці — пошвидше видужати. Оленко, ти все зможеш! Бо молода, красива і сильна. Бо твоє покликання: любити та бути любимою. Дружити та бути гарним другом. Бути з сім’єю. А все це тільки тут... поруч...

Марина ПУЗДРЕНКО, Олексій КЕРМАН

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com