Середа, 13 квітня 2005 p.

Найприємнішими в світі клопотами — підготовкою до весілля, призначеного на 26 червня, — займались Руслан Сорока, військовослужбовець калинівського «Ягуару», і Альона Зіньківська, третьокурсниця Вінницького соціально-економічного інституту.

Замовили зал, музику, відеозйомку, купили обручки... У п'ятницю, 1 квітня, домовились про зустріч з тамадою. Обговоривши з нею всі нюанси майбутнього весілля, забравши з інституту Альону на вихідні, щасливий Руслан разом з нареченою, її подругою Вітою і меншим братом Васильком на «Жигулях» — «сімці» поверталися з Вінниці. Василько дуже просився, хотів сісти поряд з водієм, але Альона його не пустила. Доїхати до рідної Радівки Калинівського району їм всім не судилось...

Біля Сосонки на зустрічну смугу раптово вилетіла «Ауді». Зіткнення було настільки сильним, що обидві машини буквально сплющились. Після удару першим до тями прийшов наймолодший — Василько. Побачивши п'ять бездиханних тіл з переламаними кістками, які стирчали крізь одяг, хлопець отримав страшенний шок і знову ледь не втратив свідомість.

На місці аварії загинув водій «Ауді», вінничанин Олег Мозолевський. За попередньою експертизою, у дорожньо-транспортній трагедії винен саме він. Пасажир іномарки також помер через кілька годин. В реанімаційному відділенні

2-ї міської лікарні не змогли врятувати і Альону. Причиною смерті дівчини стала сполучна травма тіла.

- У Альони була закрита черепно-мозкова травма, розрив печінки, селезінки і відкритий перелом стегна, — розповів начмед 2-ї лікарні Богдан Трохименко. — Все це ускладнювалось внутрішньочеревною кровотечею і гіпотонією. Повірте, лікарі такі ж люди, і в нас є діти, і наші серця кров'ю обливались... Зібрали консиліум. Хірург, реаніматолог, анестезіолог, нейрохірург, операційна бригада робили все, щоб врятувати молоде життя. Величезних зусиль доклали батьки дівчини. Але серцева діяльність в Альони припинилась...

- Три години її тримали до операції, — гірко промовляв біля вкритої квітами могили доньки батько Олександр Володимирович. — Дали нам список ліків, ми Вінницю з кінця в кінець об'їздили, все знайшли, привезли кров... Руки трусились, серце завмирало: «Жива чи нежива, встигнемо чи не встигнемо?» Прооперували її. А потім... «Нема вже вашої донечки...»

За м'який, ласкавий характер дорослі називали її «шовк, а не дитина». А подруги — жартома і всерйоз — пророкували їй кар'єру артистки, бо мала чудову зовнішність, смак, вроджену елегантність. Альона обрала професію банкіра, старанно вчилась. Напевне, була б доброю дружиною, матір'ю... Примхлива доля розпорядилась так, що ховали її 3 квітня, в день її народження. Це мав бути ювілей — 20 років. До нього не дожила вона всього дві доби...

З переломами гомілок, ступнів, з розтрощеним коліном в цю ж 2-у лікарню потрапив жених Альони Руслан, який був за кермом «Жигулів».

- День, другий, третій ніхто не наважувався сказати йому про смерть Альонки, — ледь стримуючи сльози, розповідав його батько Віктор Дмитрович. — Потроху готували, говорили: «Їй гірше, ніж тобі, їй дуже погано...» Він аж кидався в ліжку: «Шукайте грошей, везіть її в Київ, рятуйте!» А її вже й похоронили... Руслан їй на двадцятиліття халатик купив м'якенький і тапочки. Просить мене: «Передай, тату, мій подарунок Альоні!» «Добре, синку», — і відвертаюсь, щоб він сліз моїх не бачив. Поклав халат і тапочки їй у труну... Господи, як кричав Руслан, коли про все дізнався: «Не хочу жити, піду за нею!» Нервове потрясіння виснажило його, білок в крові впав. Чи буде він ходити, чи ні — не знаємо. Хоч би залишився живий, а ми вже його доглянемо...

Руслан закінчив ту ж Радівську школу, що і Альона, тільки на три роки раніше. Відслужив у «Ягуарі», залишився там на надстроковій службі. Середній із трьох братів, він був головним помічником батьків. Роботящий і хазяйновитий, збирався вити власне сімейне гніздо. Автокатастрофи, яка перекреслила його життя, Руслан зовсім не пам'ятає. Але будь-яка згадка про Альону ріже йому душу, він стогне, плаче, кричить. Поламані ноги Руслана набрякають, він ослаб, страждає від серцевої аритмії. Пригнічений стан хворого дуже ускладнює його лікування, — говорять лікарі.

Трагедія приголомшила радівчан. На похорони Альони Зіньківської прийшли сотні односельців, приїхали друзі-студенти з Вінниці. Стримані чоловіки ридали, а що вже казати про жінок? Від нестерпного душевного болю мама дівчини качалась по підлозі і кричала.

Свіжу могилу на сільському цвинтарі щодня провідують люди, Альонині дідусь і бабуся вже «зайняли місця» поряд з нею. Руслана перевели в Центр ВПС, будуть оперувати. Віта лікує перелом руки і рани на обличчі. Вася досі не оговтався від шоку. А на Київській трасі з'явився ще один печальний букет штучних квітів...

Ірина ЗОНОВА

P.S. Лише мить, страшна фатальна мить перекреслила майбутнє двох закоханих, посиротила ще дві сім’ї... Любителі швидкої їзди, задумайтесь над цим.

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com