Середа, 20 квітня 2005 p.

Тетянці було два з половиною місяці, коли у палату в Центрі матері і дитини зайшла її мама. Молода жінка взяла на руки дівчинку і розплакалась. Більше вона її не випускала. Потім Яна ще протягом тижня приходила у лікарню, залишалась зі своєю донечкою. Медсестри вчили її доглядати за дитиною. А вона, маленька, відчуваючи маму, одразу починала плакати, як тільки Яна клала її у ліжечко. А потім прийшов той день — вся лікарня проводжала Яну разом з Тетянкою додому.

Розповідає Людмила Бровінська, заступник головного лікаря Вінницького центру матері і дитини:

- Той тиждень, коли Яна приходила до нас, ми вирішували юридичні моменти. Адже було рішення міськвиконкому та опікунської ради, готові усі документи, щоб передати дитину на державне утримання. Тепер треба було запустити юридичну «машину» назад і переоформляти все на Яну. Я думаю, що в цієї жінки були свої причини, коли вона писала відмову. Ми як лікарі розуміємо, що кожна жінка після пологів може мати депресію, психічні розлади, психоз. Адже у неї це була перша бажана вагітність. До того ж, жінка стала на облік у перші тижні вагітності, пройшла 4 рази обстеження на УЗД, здавала усі аналізи, з 12 тижнів лежала на збереженні у пологовому. Тобто, вона збиралася народити здорову дитину. Зрозуміло, коли дівчинка з'явилась на світ з вадами, для мами це був шок.

Пройшов якийсь період, мама відійшла від цього шоку, все співставила, що дитина її, і вона вирішила її забрати. Звичайно, молодій жінці буде дуже важко. Але ще важче було б цій дитині у інтернаті. Вона ж така розумна, така гарна, така кмітлива. Ми були дуже раді, бо рідна сім’я — це рідна сім’я. А держава дає стільки, скільки вона може. Але ми бачимо багатьох батьків, і коли хтось нещирий, то видно по очах і по розмовах. А тут ми всі бачили, що у Яни це чистосердечне каяття у тому вчинку, щирі слова. Дай Боже, щоб знайшлися люди, які зможуть допомогти їй у житті, бо ж Яна ще зовсім молода жінка, їй тільки 20 років.

У відділенні патології новонароджених Центру досі зі сльозами згадують цю історію. Коли Яна прийшла у відділення, вона була як їжачок, боялась, що зараз усі на неї налетять, будуть докоряти, що залишила дитину. Але...

Згадує Тетяна Третяк, завідуюча відділенням патології новонароджених:

- Як ми зраділи, коли Яна прийшла і сказала, що вона мама Тані і хоче її забрати. А побачивши нашу щасливу реакцію, аж розплакалась. З нею плакали і ми. Кожній жінці, коли є горе, потрібно його вилити. Вона розповіла нам, як все з нею трапилось і як вона чекала на донечку, як розмовляла з нею, коли ще була вагітною. І тут такий удар... Вона не могла зрозуміти, чому це сталося саме з нею, адже берегла цю вагітність, любила ненароджену дитину...

А потім ми повели Яну у палату до Тетянки. Молода жінка як побачила, що дівчинка зовні просто її копія — заплакала навзрид.

Якщо дитина буде рости у любові і турботі, буде знати, що вона комусь потрібна, то вона буде цим щаслива, і в такої дитини розкриються її таланти.

А ще один цікавий момент помітили лікарі. Документи про передачу Тані на державне утримання були готові давно. Але спочатку лікар, який мав відвозити дівчинку у Будинок малюка, захворів. Потім перед самою відправкою лікарі ще раз перевірили стан здоров’я Тані і помітили у неї невелику проблему з очком. Вирішили спочатку зробити відповідну процедуру у дитячій обласній лікарні, а вже потім повністю здорову дівчинку відправляти у Будинок малюка. Але й перед цією процедурою лікар-офтальмолог терміново поїхала у Київ. Чекали на її повернення. Зараз лікарі сміються — мабуть, провидінням все це було прилаштовано спеціально, щоб Таня дочекалась свою маму.

- Після перших публікації відгукнувся хтось?

- Приносили пелюшки, сорочечки, памперси — хто скільки міг, були дзвінки з Києва і Гайсина, перераховували по 50 гривень. То ми купили пелюшок. Був ще лікар — ортопедичний хірург з Харкова. Він через Інтернет дізнався про Танюшу. Взяв її знімки.

Тетянці необхідно буде робити три протезування. Перше — у дитячому віці, потім у підлітковому. І останнє — в дорослому житті. Все це коштує дуже великих грошей. Давайте разом допоможемо цій красивій дівчинці і її мамі. Їм зараз дуже потрібна наша допомога. Будь-які гроші можна перерахувати на такий рахунок: філія Вінницьке міське відділення «ВАТ Ощадбанк», рахунок 2909190009, код 02747134, МФО 362317, одержувач ТВБВ 060 рахунок № 77121 Поліхун Валентина Миколаївна — для лікування Танюші.

Ірина ЯРОШИНСЬКА

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com