"ЗРУБАНО ЛИШЕ ВЕРХІВКУ ОТРУЙНОГО ДЕРЕВА. А ТРЕБА ВИКОРЧОВУВАТИ КОРІННЯ..."
Соціальні проблеми, зловживання окремими чиновниками службовим становищем, негаразди в агропромисловому комплексі, нехтування елементарними людськими правами... Так коротко можна охарактеризувати тематику листів, які останнім часом надійшли на адресу «33-го каналу». Радує, що поменшало анонімних, тобто непідписаних листів. Отже, люди вже не такі залякані владою, як раніше. Переворот народного мислення таки відбувся.
А чи змінилися керівники? «...На даний момент зрубано лише верхівку отруйного дерева, що отруювало нас, — пише у своєму листі вінничанин Юрій Березський. — А треба викорчовувати коріння». І мова тут не лише про новітню опозицію, до якої першим «записався» колишній провладний кандидат у Президенти. Переплутали, на жаль, поняття «опозиція» та «опортунізм» і деякі керівники та посадові особи місцевого гатунку.
Принаймні, таке враження склалося після прочитання колективного листа мешканців с.Прибузьке, що у Вінницькому районі. Батьки учнів тамтешньої школи скаржаться: «...Під час виборчої кампанії вразила поведінка завуча школи, яка відкрито агітувала за провладного кандидата не тільки учителів, односельчан, але й не забувала учням нагадати, щоб їхні батьки голосували за «Я». Ще ця пані у недалекому минулому «щедро» ділила «гуманітарку» з Німеччини (наше село було майже спалене фашистами). Дійшло до того, що привселюдно забирала шуби і взуття у деяких дітей з малозабезпечених сімей, бо ... «не положено»! А ще хотілося б, щоб регулярно проводилися уроки біології, бо вчительки більше немає на роботі, ніж є...»
Багато листів волають про соціальну несправедливість. Так, Людмила Сулима з Липовецького району скаржиться, що її чоловікові, який працює у ВАТ РБМУ-4 «Хімпром», ось уже 9 місяців не виплачують зарплатню. «Наскільки мені відомо, керівників, які заборгували працівникам зарплату, притягують до відповідальності. Скільки можна годувати обіцянками?» — обурюється жінка. З цього ж підприємства 4 місяці тому розрахувався Петро Станіславчук, якому і досі не погасили майже 5-місячний борг по зарплатні. «Доведеться, мабуть, за своє добиватися через суд», — пишуть ошукані.
З проханням допомогти знайти зниклу за 3,5 місяці допомогу по догляду за дітьми до 3 років та декретні звернулися 44 «декретниці» Мурафського плодоконсервного заводу. «Шаргородський районний суд, — читаємо у листі, — постановив розрахуватися з нами, але і віз і нині там. Ніхто навіть не думає з нами розраховуватися».
Відкритий лист-скаргу на адміністрацію обласного госпіталю інвалідів війни губернатору Олександру Домбровському адресувала група ветеранів. «...Головний лікар поводиться так, ніби заклад його приватна власність. Так, кажуть, що за госпіталізацію без направлення, а також за операцію слід платити.
«Вічною» і дуже болісною темою є життя селян після кумівських реформ АПК. «Нас, беззахисних селян, — читаємо у листі з Левківки Погребищенського району, — немає кому захистити. В 97-му отримали сертифікати на земельну частку-пай розміром 4,4 га (на підставі рішення Погребищенської РДА). Однак, коли отримали державні акти на землю, то виявилося, що земля наша кудись пропала, бо її вже не 4,4 га, а по 4,02 га. Якщо порахувати, що у кожного селянина відібрали по 38 соток, то вийде велике поле. Хто поласився на нашу землю, котру ми заробляли своїм горбом і потом? На жаль, від нашого директора добитися якоїсь відповіді марно. Та й бояться його. У нього своя рука в районі...»
Учасник «помаранчевої революції» на Майдані з Тульчинського району П. Литвинюк надіслав листа з критикою на депутата райради від села Сільниця, яка, до того ж, є редактором місцевої газети. «Чогось реального для нашого села вона не зробила, — стверджує автор. — А ті 100 грн., які вона виділила із свого фонду на лікування однієї жінки, могли бути й не виділені, якби я особисто не звернувся до голови райради... Чи ж такі депутати та керівники нам потрібні сьогодні? А тому я побажав би при призначенні людей на керівні посади керуватися мудрістю Вінниччини — аграрної області. Потрібно сіяти, збирати. Але не слід забувати й про політичну сівбу...»
Лист вдячності адресувала «33-му каналу» тепличанка Лідія Вдовиченко, матір студента Вінницького аграрного університету Андрія Кулібаби, на якого ще до першого туру президентських виборів було сфабриковано кримінальну справу. Стосовно ж полеміки, яка розгорілася з приводу честі та професійної порядності медиків, медсестра із 35-річним стажем Лідія Вдовиченко зазначила: «Більшість наших лікарів живе за принципом: «Яка власть, така й масть». Дуже прикро за тих акушерок, фельдшерів, котрі розносили гроші від Януковича попід хати односельчан. Хіба не думали, як цим самим підривають авторитет медиків? Бо ж найбільш шановані люди в селі — медик та вчитель...»
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =