"ГУД БАЙ", МІЛЬЙОНИ ВІДМИТИХ НА ВІННИЦЬКІЙ ЗЕМЛІ ГРОШЕЙ
У Вінниці відбувся перший аукціон землі. Перша ділянка при стартовій ціні 600000 була продана за 1 млн. 560000. Він показав, що у Вінниці вартість землі поступається лише Києву та Одесі. А ще те, скільки грошей пролетіло мимо міського бюджету за 14 років...
Пригадуєте той благодатний час, коли цих земельних ділянок у Вінниці, а особливо під нею, було «неміряно»... А скільки нічийних, хоча насправді наших, громади, привабливих будинків стояло на ній у центрі, на перспективних вулицях і на окраїнах... Вони і тепер стоять, або на місці них стоять інші... Та їхні власники тепер уже не ви, а конкретні і відомі у Вінниці прізвища...
Цей аукціон, як лакмус, показав, скільки у нас реально можна було на цьому всьому заробити для громади грошей. Так. Мільйони... і навіть доларів...
А тепер приймай, шановний читачу, холодний душ. Бо тільки так сприйметься інформація, що за 14 років у місті та області ось так відкрито земля не продавалась. Більше того, її у чистому вигляді ніхто не не продав і не купив ні метра.
- Та як же це так, та це ж злочинна безгосподарність!.. - скажете ви. І матимете рацію.
А яким же чином всю землю у нас ЗАБРАЛИ?
Через дуже хитру систему. Досі вся земля, як повідомив один високопоставлений чиновник міськвиконкому... виділялась суб’єктам підприємницької діяльності безкоштовно у оренду. А потім ця оренда хитро переходила у приватизацію. Як? А так — починав там щось підприємець будувати чи реконструювати, то вже, згідно із Земельним кодексом, мав право цю землю приватизувати...
А як тоді половину ділянок продані і досі стоять без забудов? Знову ж таки, за обхідною - своїм людям варто було тільки показати проект забудови... Тепер ви розумієте, чому перше, що робив новопризначений мер чи губернатор, — це вивчав ринок землі та нерухомості? Зрозуміло, для чого — щоб за безцінь за такою системою увірвати якомога більше своїм «отприскам», братам, сестрам, зятям, сватам, кумам, друзям і навіть 84-річним мамам... Це була так звана перша категорія вхожих у тіньову приватизацію. На ній, зрозуміло, наживались тільки перші особи, а чиновники робили всі угоди і документи безкоштовно і по мінімуму, бо так велено.
А ще тому, що для них був інший кусок пирога... і про нього далі.
Земля у Вінниці стала найкращим еквівалентом... і те, що на ній побудоване. І біля цього наживались всі, хто щось по ній вирішував за хитро спланованою системою.
Не можу стверджувати, що всім, хто її купив, земля дісталась аж надто дешево. Ні, якщо ти не входив до перерахованої вище категорії, то мав сплатити тут багатенько поборів... Але не в казну, а в кишеню чиновникам... Спробуємо проаналізувати деякі лазівки.
Спочатку ти мав зацікавити комісію із депутатів, яка вирішувала оренду на твою користь. Зрозуміло, що не «джентльменським кульком». Далі по черзі - всі служби міськвиконкому, щоб твої документи пройшли. В когось є певні прейскуранти, і їх знають всі, хто пройшов коридорами влади...
У певних відділах це робиться більш красиво — через свою фірму. Наприклад, чоловік працює у відділі архітектури, він має зробити вам певну послугу як представник держави, але розплатитись ви маєте із ним, перерахувавши гроші на рахунок якогось ПП чи ТОВ. Так вас всі відділи і служби поводять і порозводять десь приблизно півроку чи рік. Якщо додати сюди електриків, пожежників, санстанцію, то цей «розвод» обійдеться в дуже круглу суму. З них державі піде в кращому випадку процентів 20.
Все, оренда є. Тепер вам потрібна приватизація. І тут починається вже справжня терра інкогніта.
Ось вам і місце, де у Вінниці треба шукати корупцію... але її там чомусь не шукають!!! Чому — читайте далі.
Викупу земельної ділянки передує отримання відповідного дозволу місцевої ради, якщо за межами міста, то такий дозвіл надає райдержадміністрація. Далі найцікавіше — проектні роботи із землеустрою та землеоціночні роботи. Потім уся ця документація підлягає обов’язковій державній експертизі. І лише тоді питання продажу виноситься на розгляд сесії місцевої ради.
Але чому основним законодавцем цін на землю не є територіальна громада, а такий собі чиновник-експерт? Тому, що так треба для певної категорії людей, а для нього це особиста золота жила. Бо чому б, наприклад, йому не відкрити на законних підставах таку собі громадську організацію, наприклад, «Спілку землевпорядників», і перш, аніж власник отримає висновок землеоціночної експертизи, настійливо не порекомендувати йому сплатити «благодійну» допомогу? Ви уявляєте собі цю благодійність за 14 років незалежності?
На вінницькому ринку є десь 30 фірм, які роблять землеоціночні послуги. Але справжні доходи рахують лише дві-три. Чому? Тому, що вони так само є так званим неперсоніфікованим бізнесом такого собі чиновника з управління землевпорядкування. Оцінити ж землю можна по-різному — по мінімуму і по максимуму.... А менші розцінки, але своєї фірми, не помітить свій чиновник... Ось вам і чітко спланована система... До рук цих фірм клієнт потрапляє також за простою порадою того ж чиновника, мовляв, «ідіть у таку-то фірму, бо там розцінки дешевші»...
Маємо й інший наслідок монопольного становища на ринку землеоціночних послуг — неадекватність вартості об’єму робіт від затрат на них. Чому вартість цих послуг у кілька разів вища за вартість геодезичних робіт чи робіт із землеустрою, хоча затрати там більші? Може, тому, що цей ринок не так хитро монополізований?
Тепер ви розумієте, чому при мізерних зарплатах такі багаті згадані вище чиновники? За що на тих самих хитро приватизованих і ними землях виросли такі шикарні їхні «теремки» і вони сіли в престижні іномарки...
Цікаво, а чому таке дослідження не спало на думку зробити компетентному правоохоронцеві? Може, тому, що там була і його «доля», і саме за «долю» із цих же грошей на цих же землях виросли «будиночки» керівників правоохоронних органів, місцевих прокурорів і т.п. А чому явне оббирання Віннниччини не зупинив хоча б один мер чи губернатор області? Адже перша промова кожного розпочиналась і закінчувалась клятвами служити громаді міста... А ви придивіться уважніше... Серед дворів престижних районів ви побачите шикарні офіси та салони... Правильно, це офіси їхніх фірм або їхніх дітей чи родичів.
Як ви думаєте, а чому це такі завантажені і при справах вінницькі бізнесмени та держслужбовці повалили у депутати? Правильно, щоб лобіювати свої інтереси. Повірте, тема землі там одна із перших!!!
Тепер ви розумієте, чому для когось таке солодке слово «земля»... Тільки для більшості воно гірке. Бо знову ця клята картопля. І знову наробишся біля землі гірко та темно. А отримаєш копійки. На хліб та воду...
Але ця рабська праця буде доти, доки будемо жити свідомістю раба — терпіти. Бо ж невже ж така громада, в якій половина людей з вищою освітою, а кожен 10-й — ще й економічною, не зможе поставити на місце купку чиновників? Допускаю, що не всіх. Але більшість — ТОЧНО!
А мільйонам, які через байдужість більшості і позицію «неляканих» ідіотів осіли у кишенях всім відомих вінницьких кланів, скажімо «гуд бай». А заспокіймо себе східною мудрістю: як вони до них прийшли — так і відійдуть... бо там є й доля тих, хто не діждався хліба та ліків. А серед них старики і діти... Але це вже Божа парафія. Нам же пора виходити із «поля дурнів», де один чиновник поманить нас маленьким грошем, і маніпулює нами, як хоче, кладучи в кишеню забрані мільйони!
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =