Середа, 27 квітня 2005 p.

«Помаранчева революція» минула. Майдан повернувся до звичного життя. Та, схоже, «помаранчевий» настрій у людей не минає. Сьогодні Майдан дає про себе знати на місцях. Принаймні, про це свідчать листи робітників багатьох підприємств області та обласного центру — тих, кого «дістало» ставлення керівників. Нижче ми подаємо кілька таких «криків душі».

«...Ми працюємо на ВАТ «Вінні-Фрут» у м.Калинівці з часу його існування не покладаючи рук, — читаємо у одному листі. — Свого часу, щоб влаштуватися сюди на роботу, стояли у чергу до начальства, а, потрапивши до списку зарахованих, кричали від радощів, як малі діти. Як ми помилилися! Адже керівництво, яке міняється дуже часто, не звертає на нас ніякої уваги. Ми почуваємося рабами. Хоча це саме ми даємо змогу їздити начальству по курортах, щороку міняти машини та мати добробут у родинах. Скільки ж можна терпіти над собою наругу? І це за тих 300 грн., котрі вони не платять вже 3 місяці? І чому ми, щоб отримати заборговану зарплатню, мусимо писати заяву, в якій маємо вишукувати якусь поважну причину? Чи, може, наші керівники думають, що вони боги і мають право вирішувати, кому давати зарплату, а кому — ні? Чому відпускні виплачують не у повному обсязі (крадуть кілька днів), чому не оплачують нічні та святкові? А де обіцяна премія ще за 2003-й рік? І що це за зарплати такі смішні? Працівники цеху по виготовленню пюре «брудними» мають по 300 грн. Та сьогодні пенсія вже більша. Економите на ваші недобудовані вілли? Невже за свою каторжну працю у 3 зміни ми її не заробили? А це справді жах: влітку у цехах температура сягає до +50, а взимку — від 30-градусного морозу відмерзають кінцівки. Відсутня елементарна техніка безпеки. Зате, якщо трапляються виробничі травми, то винують не головних інженерів, а простих майстрів.

Нам дуже прикро про це говорити, але «Вінні Фрут» виступає спонсором багатьох телевізійних передач: «Самый умный», КВК та ін. Передачі веселі, цікаві. Втім, якщо ВАТ і надалі притримуватиметься своєї політики, то дуже скоро на ці конкурси не буде кого посилати. Адже, не маючи зарплати, ми не можемо повноцінно харчувати своїх дітей. Навіть на олію, яку донедавна вважали дешевим продуктом, у нас інколи не вистачає, не те, щоб дати дитині до школи бутерброд. Може, вже досить з нас знущатися, шановні керівники?»

Приблизно такий же лейтмотив і листа, який адресували «33-му каналу» працівники тепличного господарства «Укрфлора»:

«...Нещодавно на одному з вінницьких каналів було показано сюжет про візит до нас губернатора Домбровського. Цікаво, звідки у губернатора дані, що робітники отримують 500-600 грн. зарплати? Адже ці цифри нереальні. Таку зарплату отримують близько 30% робітників, та ще така ж кількість, коли є продукція (3-4 місяці). Люди ж чекають підвищення зарплати майже півроку. На такому ж підприємстві у Києві платять у 2-3 рази більше.

Так, 3 роки тому тут була повна розруха. За ці роки фірма розквітла. Але ж не слід забувати про людей, котрі по 15-20 років працюють тут у 50-градусну спеку, підвищену вологість, в середовищі отрутохімікатів та міндобрив. Що ми маємо натомість? Ставлення як до рабів. Головне, щоб не виздихали з голоду. За будь-яку спробу щось заперечити тобі просто вкажуть на двері. А щоденна принизлива перевірка при виході, після котрої почуваєш себе «зеком»! Але ж ми люди!!!»

І, нарешті, ще одне «sos» від робітників швейної фабрики «Володарка»:

«...Ми працюємо на «Володарці» не одне десятиліття. Раніше для робітників будували будинки, але останнім часом будівельники фабрики будують тільки дачі та вілли для начальства. Є у нас гуртожиток. Але якщо жінка і чоловік працюють на фабриці, то у гуртожиток їм — зась, мовляв, право на кімнату у гуртожитку мають лише одинокі робітники. Але ж усі ми знаємо, що у гуртожитку мешкає чимало людей, котрі не мають ніякого відношення до фабрики. Так, в одній кімнаті живе студентка з педуніверситету, в іншій — працівниця Замостянського райвідділу міліції. Ще живе бабця, яка у Вінниці має 2-кімнатну квартиру. Але, кажуть, що їй дали кімнату у гуртожитку тому, що вона бавила онуків колишнього головного інженера фабрики. Цей список можна продовжувати.

Чому ж для нас, робітників, немає місця у гуртожитку? Чому ми змушені наймати квартири, викладаючи при цьому великі гроші? Якщо так, то нехай би фабрика хоча б половину суми платила б нам за оренду житла. Втім, про це і мови не може бути. Нам кажуть: не подобається — їдьте у свої села. Взагалі, на фабриці порядки, як у концтаборі: роби і мовчи, а будеш добиватися справедливості — виженуть...»

До друку підготувала Інна ЧЕРВІНЧУК

Друкуючи ці листи, редакція готова опублікувати і точку зору адміністрацій згаданих у них підприємств.

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com