"КОЛИСЬ НАС НАЗВАЛИ БИДЛОМ, А ТЕПЕР МИ СТАЛИ БЕЗМОВНИМ СТАДОМ, - ВИГУКУВАЛИ ПРАЦІВНИКИ ЦЕГЕЛЬНОГО ЗАВОДУ. - Бо наші акції опинились у дружини та сина голови правління"
Події, котрі розгортались у мікрорайоні Старого міста на загальних зборах працівників ВАТ «Будматеріали», нагадували просвітницькі лекції. Бо з'ясувалось, що народ, як завжди, був не в курсі...
- У 2001 році, щоб запобігти скуповуванню акцій бізнесменами, — розповів Олександр Павлишин, головний інженер ВАТ «Будматеріали», — директор заводу запропонував скупити їх у людей. Нам тоді сказали, що на місці заводу планують зробити автостоянку і ми втратимо робочі місця. Скупка йшла по 3-5 копійок, які виплачувались за рахунок прибутків заводу, тоді як номінальна вартість акцій — 25 копійок. Щодо розподілу, було прийнято рішення розподілити акції між членами правління. Ні про який акт дарування мова не йшла. Потім ми дізнались, що 35% акцій опинилось у голови правління, 20% — у його заступника. Рештою акцій шляхом дарування наділили спостережну раду та членів правління. Проте, як виявилось, три чоловіки спостережної ради майже 16% акцій шляхом купівлі-продажу віддали дружині голові правління (8%) та його сину (8%). А оскільки у голови правління було 35%, контрольний пакет акцій опинився в його руках. Вся ця «сдєлка» через приватного нотаріуса була явно для того, щоб заволодіти контрольним пакетом акцій.
- Мене ґвалтували та грабували серед білого дня, — виступила Тамара Гончарук, пенсіонерка. — А я кричала: «Не віддам!» Сказали, щоб за три дні всі поздавали акції. Ми працювали на заводі всією сім'єю. А що бачимо тепер?
- Пам'ятаєте, нас колишній бухгалтер назвала бидлом, — згадує Неля Вишковська. — Ким же ми тепер стали, коли дозволили, щоб з нами так обійшлись? Може, безмовним стадом?
- Я прийшла сюди працювати, коли мені було 17 років, — обурилась Олена Андрухова. — А мені не те, що на видужання, навпаки, вирахували із зарплатні за 8 місяців хвороби. А де ж я її могла взяти, як не тут?
Лунали і звернення, адресовані конкретно голові правління.
- Як ваша теща стала власницею заводу у Мурованих Курилівцях? Що, вона все життя з цеглою працювала? Ви, як той Нестор Шуфрич — той на маму, а ви на тещу.
Про незадовільні умови праці на підприємстві взявся розповісти Анатолій Гончарук, інженер з охорони праці.
- Працюєте в три зміни, в умовах недоїдання, недосипання, у стресах. А не маєте в що одягнутись та за що прогодувати дітей. Подивіться на наших жінок. Хто працює у три зміни, знає, як виснажується людина в таких умовах. Щодо харчування у нічну зміну, то це ж пародія. Більше двох місяців тому було видано припис на придбання чайника. Адже приготування чаю кип'ятильником у відрі небезпечно та негігієнічно. До того ж, це відро закопчене, аж страшно. Хороший господар тварині у кращій посудині дасть їсти. Та що тут говорити, коли з тих, хто хворів, протягом року знімають частину зарплатні. Багатьом, навпаки, треба було б дати якусь допомогу. Тим більше, знаємо, що рівень захворюваності на нашому підприємстві більший, ніж у середньому по місту. Врешті-решт, маємо жити по закону, по колдоговору, а не «по понятіям».
Нещодавно стало відомо про 100% недовіру, висловлену нинішньому голові правління працівниками заводу. На це розірванням контракту з головою правління відреагувала спостережна рада. Відповідно до трудового законодавства, в 15-денний термін голова правління може подати до суду, щоб опротестувати своє звільнення.
Наразі питанням законності приватизації підприємства займається прокуратура. Як стало відомо з компетентних джерел, за фактом зловживання службовим становищем порушена кримінальна справа.
На місці подій голова правління відмовився прокоментувати нам ситуацію. Втім, готові вислухати і його точку зору...
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =