Щотижнева газета "33 канал" (м. Вінниця, Україна)

Стаття «Скандал із ректором Вінницького педуніверситету» викликала неабиякий резонанс як серед колективу вузу, так і серед громадськості. Свою точку зору щодо присвоєння звання професора Олександру Шестопалюку висловили представники Вченої ради вузу, виборці депутата облради О. Шестопалюка і його колега, ректор національного політехнічного університету Б.Мокін.

Із листа викладачів педуніверситету: «Абсолютно погоджуємося, що виконання обов'язків та присвоєння відповідного звання не одне й те ж саме, але це обов'язкові щаблі професійного зростання. О.В. Шестопалюк мав усі юридичні підстави претендувати на звання професора. На посаді ректора Вінницького педуніверситету Олександр Васильович працює з 21 березня 2003 року. Заява і клопотання кафедри педагогіки і кафедри інформаційних технологій та інноваційних методик навчання щодо присвоєння вченого звання професора Шестопалюку, як виняток, розглядалися на Вченій раді університету 26 листопада 2003 року. На цей час здобувачем було опубліковано 31 працю. Після захисту кандидатської дисертації опубліковано 20 праць. Олександр Васильович викладає для студентів магістратури лекційний курс «Педагогіка вищої школи», керує написанням дипломних робіт і дисертацій у здобувачів наукового ступеня кандидата наук. Він справді підготував трьох кандидатів наук, про що є всі необхідні документи у раді університету. Таким чином, Вчена рада не порушила основних вимог Порядку присвоєння йому вчених звань.

Термін перебування Шестопалюка на посаді ректора дійсно складав майже 9 місяців. З досвіду знаємо, що процедура підтвердження рішення Вченої ради Атестаційною колегією Міністерства науки та освіти України займає не менше 4-6 місяців. Подаючи справу до міністерства, ми усвідомлювали, що для розгляду її колегією потрібен тривалий час. В дійсності вчене звання професора було присвоєно йому у квітні 2005 року. Отже, і пункт щодо перебування на посаді протягом календарного року не був порушений. У підтримку Олександра Васильовича проголосувало 49 членів ради, тільки один — висловився проти. Рішення приймалося прозоро, чесно, без будь-яких утисків. Атестаційна справа і бюлетені таємного голосування безстроково зберігаються, тому їх підробити неможливо.

Як посадові особи, які працюють із документами, хочемо зазначити, що фальсифікувати документи із присвоєння вченого звання неможливо. Для цього вченому секретарю потрібно було б підробити понад 50 підписів. На такий злочин жоден із секретарів не пішов би ні за великі гроші, ні під великим тиском.

У професора О.В. Шестопалюка на сьогоднішній день 49 праць, опублікованих у провідних наукових виданнях, не лише нашого міста».

На захист Олександра Шестопалюка виступив і професорсько-викладацький колектив інституту іноземних мов університету:

«Вперше в історії університету ми провели вибори ректора. Наші колеги зайняли активну і в той же час реалістичну безпомилкову позицію, тому що обрали своїм керівником людину сильну, принципову, природженого лідера, справжнього хазяїна. В статті стверджувалося, що вибори ректора були сфальсифіковані. Ці відомості абсолютно неправдиві, оскільки, по-перше, були альтернативні кандидати, а, по-друге, склад членів конференції трудового колективу не змінювався з часів керування попереднього ректора, про що свідчать документи. За дуже короткий період часу керування вузом ми впевнилися, що наш колектив обрав своїм керівником людину гідну, сучасну, яка прагне утвердити наш університет у статусі провідного навчального закладу України…

Ми не уявляємо наше майбутнє без теперішнього ректора, його стилю роботи, його перспективного мислення, його відкритості, демократичності, а найголовніше — бажання і вміння працювати на благо університету та на благо людей».

Свою позицію висловив профспілковий комітет університету. Тут вважають, що за часи ректорства Олександр Шестопалюк зміг професійно поставити роботу не лише колективу, але й об'єднати студентів та викладачів. Вони заявили, що вперше за історію профспілки ВДПУ укладено колективний договір з урахуванням інтересів не тільки працівників, а й студентів. «Напрошується питання, чому саме тепер, напередодні чергової акредитації, посипався цілий шквал звинувачень на адресу керівництва університету? Кому так не до вподоби наш ректор? Тим, хто не працює у ньому! То чому ж вони втручаються у його роботу? Чому раніше, коли вони працювали у ВНЗ, не боліла голова за університет, за колектив, за умови праці та навчання?

Звинувачувати ректора у «перефарбуванні» та відстоюванні інтересів старої влади просто аморально та цинічно. Ми не знаємо, на якій дільниці під час виборів перебував дописувач і чим там займався, а О.В. Шестопалюк, як-то кажуть, сам благословив студентів та працівників нашого університету на участь в акціях проти фальсифікації виборів, сприяв їхній участі у роботі виборчих комісій, організовував гаряче харчування для учасників «помаранчевої революції».

На захист репутації ректора висловили свою думку і студенти магістратури факультету підготовки вчителів початкових класів:

«Ми вважаємо, що Олександр Васильович талановитий педагог, цікава, неординарна людина. Нам пощастило стати слухачами його лекцій «Педагогіка вищої школи». Ми отримали не просто «порцію сухого матеріалу», а багато інноваційних ідей. Після кожної пари ми виходили з роздумами про майбутню педагогічну діяльність, обмірковували шляхи її покращення. Ми бачимо, наголошуємо на цьому слові — «бачимо», а не чуємо з чужих вуст, які позитивні зміни та перетворення відбуваються в нашому університеті… При університеті відкрито спеціалізовану вчену раду для захисту дисертацій. Це є стимулом і для магістрантів глибоко і плідно займатися науковими пошуками. Започатковані Шестопалюком реформування вселяють оптимізм, надію на належну освіту, роботу».

Підготувала Наталія СТРЄЛКОВА

"КОВБАСА, ШАМПАНСЬКЕ ТА ЦУКЕРКИ ВІД ДЕПУТАТА"

«Я постійна читачка вашої газети. Прочитала статтю про ректора Вінницького педуніверситету... І ось що хочу розповісти.

Ми, педагоги Томашпільського району, були не лише свідками, а й учасниками «з-під палки» виборів Шестопалюка від нашого району депутатом в обласну раду. Багато начальників відділів Томашпільської РДА рвав під собою землю, щоб провести Шестопалюка в депутати. Наскільки я знаю, кожна школа оброблялась чиновниками як морально, так і матеріально, в хід йшли погрози про звільнення з роботи, зменшення годин викладання педпрацівникам. Шестопалюк став депутатом. Я хочу поділитися лише кількома враженнями його відвідин Томашполя. В кожний приїзд Шестопалюка пригонять силу освітянського народу зі всього району, щоб послухати нашого «вченого» депутата. З трибуни кожного разу він красномовно нам розповідав не про проблеми освіти, а в яку країну їздив, що пив та їв, як хороше там, де немає нас, і так більше години. Думається нам, що Шестопалюк не стільки займається викладацькою роботою, як «роз'їжджає» державні кошти по «заграницях». Що він хорошого зробив для освіти Томашпільського району? Може, те, що прийняв в університет двох синів одного із начальників? Може, те, що подарував на школи району три нових комп'ютери (не знаю, за чиї кошти), але з трьох нових комп'ютерів два зразу ж зникли, а один не зовсім новий з’явився у Стінянській школі? Раз на рік Шестопалюк приїздить у Томашпіль з подарунками для директорів шкіл. Кажуть, у подарунок входить одна пляшка шампанського, коробка цукерок та палка ковбаси. Майже на тридцять гривень, а директорів шкіл у нас 25 чоловік. Хто ж оплачує ці подарунки? Так купуються голоси виборців як у депутати області, так і у Президенти країни? От і вся депутатська робота Шестопалюка, його допомога освіті та благодійність до сиріт?

Прошу змінити моє прізвище із зрозумілих причин».

А. ТОМАШПІЛЬСЬКА, держслужбовець

РЕКТОР МОКІН ВИМАГАЄ ВІД МІНІСТРА РОЗ'ЯСНЕНЬ. Він вважає, що скандал із Шестопалюком - тінь на всіх ректорів

У своєму листі міністру науки та освіти Сергію Ніколаєнку ректор Вінницького національного технічного університету Борис Мокін просить внести ясність щодо правомірності перебування на посаді та здобуття наукового ступеню ректора педуніверситету Олександра Шестопалюка. Борис Мокін пише:

«Два тижні тому до моєї приймальні зайшов чоловік, який не представився, і віддав моїй помічниці з проханням передати мені ксерокопію документа, адресованого невідомому адресату, за підписом ректора ТАНГ професора С.І.Юрія. У цьому документі мова йде про незаконність отримання ученого звання доцента заступником голови Вінницької обласної адміністрації Олександром Шестопалюком, який на підставі цього звання потім отримав з відомими порушеннями учене звання професора, що, у свою чергу, відкрило йому дорогу до посади ректора Вінницького державного педагогічного університету.

…Сьогодні по Вінниці гуляє думка, що усі ректори є такими ж, а тому немає чого і сподіватися, що вони будуть вести боротьбу із корупцією у вузах. Я не хочу, щоб на основі цієї публікації про мене теж так подумали, а тому прошу Вас створити комісію, яка дослідила б з виїздом до Вінниці і Тернополя і перевіркою усіх супутніх документів правдивість інформації стосовно законності присвоєння ученого звання доцента Олександру Шестопалюку.

І якщо інформація не підтвердиться, то щоб Ви як міністр її спростували у вінницьких ЗМІ, що буде, звичайно ж, на користь і самому Шестопалюку, і нам, його колегам по ректорському корпусу, на яких теж падає тінь від цього скандалу. А якщо інформація підтвердиться, то щоб Ви, як голова ДАК, поставили питання на її засіданні про скасування рішень щодо присвоєння Олександру Шестопалюку обох учених звань і, знову ж таки, повідомили про це у вінницьких ЗМІ. І тоді вінничани дійсно повірять у те, що за Вашими заявами про нещадну боротьбу із корупцією у вищих навчальних закладах України, які Ви неодноразово робили у ЗМІ, стоять конкретні дії, а нас — ректорів — перестануть огульно підозрювати у корупційних діях».

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

Середа, 18 травня 2005 p.