"ХЛОПЦІ, Я З ВАМИ!" Такими були останні слова 80-річного ветерана з Корделівки, який помер 9 Травня, виступаючи на мітингу
Ще кількома днями раніше Павло Трифонович Шевчук з Корделівки Калинівського району їздив до Вінниці на урочистості з нагоди 60-ї річниці Великої Перемоги. Та й 9 Травня почував себе добре, разом з ветеранами- односельчанами ніс прапор у колоні. Потім вийшов виступати на трибуну. І раптом... Схопившись за мікрофон, почав осуватися і впав додолу. Односельці, які підхопили його, почули: «Хлопці, я з вами!». Ці слова були останніми у його житті. Павло Трифонович так і не прийшов до свідомості.
- Того дня Павло дуже ретельно збирався на мітинг, — розповідає Діна Антонівна, дружина. — Я теж думала йти, але чоловік дуже поспішав, боявся, що запізниться. Він взагалі любив приходити вчасно: і на роботу, і на свята, і на концерти. Я залишилась вдома. А потім до мене зайшла сусідка, каже, що Павла повезли у лікарню, бо йому стало погано. Онук не довіз його до лікарні, він помер по дорозі.
...Ветерани. З кожним днем їх стає дедалі менше. В 19 років Павло Трифонович пішов воювати. Пережив і голод, і холод, і два поранення. Нагороджений бойовими медалями «За відвагу», «За взяття Берліна», орденом Вітчизняної війни, «За мужність». Не раз його життя висіло на волосині. Якось він з трьома хлопцями сиділи в окопі, і... двох із них розірвало вибухом. Павло залишився живим. Він був зв'язківцем, часто його посилали на передову. Визволяв Польщу, Чехію, Німеччину. Після війни закінчив з відзнакою політехнічний технікум. З дружиною прожив 52 роки. Виховали доньку та сина, дочекалися 4 онуків.
- Павло був життєрадісною, веселою, чуйною та відповідальною людиною, — каже Діна Антонівна. — Не раз було таке, що проводив додому подруг наших онучок, які затримувались на дискотеці. Любив природу, пас кіз, допомагав на городі. А також любив грати у шахи, брав участь у шахових турнірах. Коли ми з дітьми прийшли на кладовище, над могилою пролетів чорногуз і полетів у бік нашої вулиці. «Мабуть, це наш тато полетів у село подивитись, як там справи у нас», — сказала я.
- Це людина з великої літери, — каже колишня колега Павла Трифоновича по роботі Наталя Миколаївна. — Він був хорошим керівником, працював начальником електроцеху, віддавався роботі повністю та користувався повагою колективу. Був строгим, але таким і має бути керівник. Усі його любили. Фотографія Павла Трифоновича була внесена у збірку «Вінничани — творці Перемоги», 60-річниця (1945-1941).
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
