Середа, 8 червня 2005 p.

«Доброго дня, шановна редакціє «33-го каналу»! Вперше в житті взявся за перо до редакції. Хочу трішки розказати, як жив і тепер успішно вмирає наш багатостраждальний Бершадський цукровий завод. Як вмирає гігант, бо для Бершаді це був дійсно гігант, який за 1 зміну в 12 годин виробляв у середньому по 300 тонн цукру. Працював він у всіх лихоліттях, вистояв у Велику Вітчизняну війну, дихав при бандитсько-злодійській кучмівській владі, а зараз, здавалося б, після народної «помаранчевої революції» повинен би відродитися і приносити користь країні і її злидням — його стали різати на металобрухт. І почали різати з серця заводу, з ТЕЦ. Його ще можна було врятувати, бо все обладнання і комунікації знаходяться в робочому стані. Розікрали, звичайно, дуже багато, бо вже три сезони він не працює, а тільки «охороняється» різними структурами.

Колишній директор нашого заводу тепер скромний пенсіонер, який може собі дозволити роз’їджати на крутій іномарці з двигуном 2,8 л, робити вдома євроремонт крутий із заміною всіх вікон і дверей на металопластик, оплачувати роботу наймитів по городу і господарству, перетворити дім у неприступну фортецю, утримувати двох вовкодавів, яких годує ковбасою. На всіх вікнах стоїть сигналізація. І це тільки, мабуть, один відсоток того, що можна перерахувати з його скромного пенсійного життя, він, виходить, заробив. А майже все цукрозаводське селище не має роботи, і живемо виключно з городів (існуємо), і відкриваємо рахунок не у банку, а в магазині, на хліб по 2-3 рази на місяць.

Інший розгорнув на заводі велике будівництво, коли грошей не було. Зрештою, побудував собі «Автолюкс» з усіма наворотами і тепер, мабуть, про цукровий завод і не згадує.

Тоді збіднілий завод купив народний депутат. Прислав сюди свого директора, який у цьому виробництві, швидше за все, нічого не петрав. Тоді і почалися парадокси з постачанням. Копають буряк біля заводу, а везуть «КамАЗи» і «ЗІЛи» з причепами мимо нашого заводу в Красносілку або за 100 з лишнім кілометрів у Городківку Крижопільського р-ну. Це був перший інфаркт у нашого заводу. А керівництво, що хотіло, те й робило, і в той же час кричало: «Держи злодія!». Це його крилаті слова: «Це бидло і за 100 рублів робити буде». І працювали, бо куди подінешся.

Потім завод зробили банкрутом і виставили на торги. Були різні бажаючі його викупити, в тому числі, одесити. Давали 5 мільйонів грн. і обіцяли підвести газ. Та наша районна мафія продала його фірмі, яку на російській мові можна назвати так «Я — вор». Ця назва їм підходить, бо розпродали майже все: техніку, розгородили всі парканні панелі, які простояли кілька років. Напевно, щоб не дати нашому заводу працювати, вони викупили й Красносільський завод і запустили його, бо там є газ. Хоча той завод нашому, як кажуть, і в «підметки» не годиться.

Дуже ми надіємося на нашу «народно-помаранчеву» владу. Та, видно, владі не до наших периферійних проблем. Тому сьогодні, у зв’язку зі смертю нашого заводу, я повністю розчарувався у владі. Їм не до нас, не до наших проблем. Щоб підняти свій імідж, на весь світ роздули проблему «Криворіжсталі», і за тим гігантом нашого районного гіганта не видно.

Так званий «Я — вор» нам локшину на вуха вішає, каже, що тут буде якесь друге виробництво, але ж останній дурень розуміє: якщо тут не буде цукрового заводу, то на цьому місці буде пустка, звалище сміття. Вони, кажуть, заплатили за завод 1 мільйон гривень, а тепер поріжуть метал, візьмуть не менше 10 мільйонів.

Була у нас одна можливість врятувати свій завод: це вийти на трасу і перекрити рух транспорту, тоді б могли привернути увагу і Вінниці, і Києва, і бігом би приїхали і побачили б, рентабельний він чи ні. А наш заводський народ проявив себе байдужим, бо ніхто й пальцем не поворушив, щоб його врятувати. Чечельничани свій завод відстоювали при бандитсько-злодійській кучмівській владі, навіть кажуть, що прив’язували гранату до воріт. Не вдалось їм відстояти, бо ж влада була бандитська, прислали силу і розігнали народ, і зараз на території заводу пустка. Те саме чекає і наш завод при новій «народній» владі?

От і все, що я хотів написати і писав у думках протягом трьох років майже кожен день. Тепер хоч залишусь з почуттям виконаного обов’язку.

Якщо надрукуєте листа, то вам, я думаю, будуть вдячні близько тисячі колишніх працівників нашого колишнього заводу».

З повагою, Володимир Степанович, колишній робітник Бершадського цукрозаводу

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com