"ВНОЧІ ВИВЕЗЛИ 20 МАШИН, ПОРІЗАЛИ УСІ ВЕРСТАТИ. А КОЛИ Я СКАЗАВ, ЩО ВИКЛИКАЮ МІЛІЦІЮ, ТО ПОЧУВ: "Я ПЛЕМІННИК МІНІСТРА, МІЛІЦІЯ БУДЕ МЕНІ ЧЕСТЬ ВІДДАВАТИ", - каже Станіслав Неприлюк, голова колишнього ТОВ "Райагробуд"
Полудень. Гаряче повітря вільно гуляє по пустій території Барського райагробуду. Тільки рештки побитих машин та купи сміття — все, що залишилось після того, як підприємство терміново розібрали, порізали, здали на металобрухт. Як не намагався Станіслав Неприлюк призупинити цей процес — нічого сам вдіяти не міг. А допомоги від влади не дочекався. Впевнений — винна колишня влада, яка почала цей процес. Ось що він розповідає:
- У 1998 році я став керівником ЗАТ «Баррайагробуд», кредиторська заборгованість складала 740 тис. грн., а дебіторська — 0 грн. Все цінне майно було описано виконавчою податковою службою для погашення боргу. Здавалося — ще трохи, і від підприємства нічого не залишиться. І тому рада колгоспів — учасників договору — прийняла рішення: терміново міняти форму власності і перереєструвати ЗАТ у ТОВ. Таким чином ми виступили правонаступниками боргів ЗАТ «Райагробуд». І товариство почало працювати. Всі прибутки від діяльності товариства йшли на погашення боргів, і люди казали — на кого ми працюємо, якщо нічого не заробляємо, а тільки борги віддаємо?
Скориставшись Указом Президента про захист майнових прав, колектив об'єднався у громадську організацію «Дружба», обрали уповноважену особу, був укладений договір про спільне володіння майном. З уповноваженою особою я уклав договір оренди. Це, здавалося, давало можливість працювати. За 4 роки товариство зменшило кредиторську заборгованість, більше півмільйона гривень пішло на погашення місцевих податків.
А потім нашого підприємства торкнулась доля штучного банкрутства. Тільки в Бару через це пройшли два «Агромаші», комбікормовий завод, «Сільгоспхімія». Проти мене порушують кримінальну справу, ніби я незаконно перереєстрував ЗАТ у ТОВ і присвоїв майна на 232 тис. грн. Але ж, по-перше, рішення про зміну власності приймали власники майна — тобто рада колгоспів, а по-друге, є договори, де сказано, що майно я взяв в оренду. Та ніхто мене не слухає, кажуть, нехай справа дійде до суду, вона там розсиплеться без доказів. Але поки чекали, то підприємства не стало.
Приїздить арбітражний керуючий, переписує усе майно, виставляє охорону, а більше 120 працівників відправляє на біржу. Для чого? Адже у нас було 186 тис. кредиторської заборгованості, а 1 млн. 303 тис. основних засобів — тобто достатньо, щоб погасити кредиторську заборгованість.
Пишу листи, волаю розібратися. І отримую ухвалу Господарського суду: «Приступити до реалізації майна, яке колективом банкрута віднесено до частини, яка призначена для ліквідації кредиторської заборгованості, та надати можливість виробничим одиницям банкрута здійснювати виробничу діяльність на території банкрута». Але, дізнавшись про це, арбітражний керуючий, навпаки, почав ще активніше різати все підряд, на що сьогодні є попит.
Я знову пишу скаргу, і Господарський суд 12 квітня цього року приймає рішення, що цей чоловік «позбавлений ліцензії арбітражного керуючого. Господарським судом припинено його повноваження і призначено службове розслідування». І тут серед ночі вирізали 20 автомобілів, які були на ходу, волоком тягли з гаражів, дивіться — аж землю подерли. Кабіну залишили, бо вона легка, борти покидали, розтрощили, порізали два фрезерних і два токарних верстати. Був єдиний у районі кран, який перекриває 5 поверхів, вагою 20 тонн, з пробігом всього 20 тис. км. І цей кран продали за 7 000 гривень! Та навіть якщо його здати у металобрухт по 50 коп., то вийде вже 10 тисяч гривень! Або пересувний розчинний вузол, який за годину робив 6 тонн бетону — просили залишити до рішення суду. Та ні, прийшли на свято — Миколи літнього — і порізали.
Суд відсторонює арбітражного керуючого від посади, призначає службове розслідування. Я пишу заяву у міліцію, прошу допомогти припинити знищення підприємства, бо ж за мною люди стоять, це все в їхніх майнових паях, а отримую відповідь, що «в діях арбітражного керуючого немає складу злочину».
Олександр Ставнічий, екскаваторник:
- Я тут 25 років працював. Нас прийшло чоловік 20 захищати своє підприємство, міліцію викликали, то вони приїхали, збоку постояли, а ті хлопці, що різали, відійшли за ворота. А як міліція поїхала, то вони на наших очах все знищили. В мене особисто вкрали майнових паїв на 2500 гривень. І від реалізації цього порізаного майна користі нікому немає — ні бюджету, ні людям. Тільки собі кишені напхали. Щось кажемо, а ті відповідають: «Тобі що, «стрілку» викликати зараз?» Уявляєте, за мої гроші мене ще й бити мають!
Додає Станіслав Неприлюк:
- Люди постраждали на 270 тисяч гривень. На жаль, сьогоднішня влада не має права втручатись у господарські справи. Але стара влада діє, і хоча Ющенко сказав, що наша влада не буде красти, але від себе візьму сміливість додати — буде спокійно дивитися, як крадуть інші.
126 працівників залишились обманутими. Люди мають по 20-35 років трудового стажу. Це підприємство будували своїми руками. Самі асфальт клали, гаражі будували, бо знали, що це своє. А вийшло, що робили для когось, для чийогось хвилинного збагачення. Мало того — у людей залишились невиплаченими 19 тисяч гривень по зарплаті.
На місцях все залишилось по-старому. Тільки красти стали більше. Бо думають, що більше не зможуть. І їм ніколи не побачити сліз в очах і гіркої посмішки на вустах дорослих чоловіків, які 35 років створювали, а сьогодні стоять серед уламків своєї праці і надії.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =