Середа, 15 червня 2005 p.

«Найбільше й найдорожче добро в кожного народу, — казав колись класик української літератури Панас Мирний, — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування». Додати до цього вислову класика нічого, хіба що, згнітивши серце, окинувши оком наші магазинні вивіски і рекламні оголошення в багатьох ЗМІ, гірко зітхнути і скрушно похитати головою.

На сьогодні, на жаль, йдучи вулицями міста, відчуваєш, ніби потрапив за кордон: назви багатьох магазинів так і рясніють іноземними словами. Перелічувати їх не варто — надто багато. Мені чомусь, як їх читаю, уявляються власники, сучасні «хазяї», людьми настільки заклопотаними своїм бізнесом, що він геть чисто відбив у них пам’ять і здоровий глузд, вже не кажучи про національну гідність.

Особливо вражає незнання рідної мови, ніби більшість із нас ніколи її не вчили, не прочитали жодної книжки і досі не читаємо навіть українських газет. Взагалі, як я спостеріг, батьки зовсім не звертають уваги на те, як розмовляють їхні діти. Воно й зрозуміло, чому: вони самі скалічені мовною розпустою, яка панувала на Україні понад 300 років, з них понад 70 років, коли намагалися зробити з нас дивною і вигаданою спільністю — радянським народом.

Хочу звернути увагу, особливо наших достойників, які виступають у Верховній Раді, і до самих, як мовиться, низів на їхнє, що надто ріже слух, повсякденне вживання слова «рахую». Воно, коли вимовляють, асоціюється з вульгарністю, як китайське слово «хунвейбін» — мовний витвір Маодзедунівської культурної революції (грішним ділом сподіваюсь на культурну колись революцію, після «помаранчевої», у нас).

А тепер стосовно слова «рахую», тобто російською, завважте, «считаю», українською «рахую» — «лічу», але не «лечить» — українською «лікувати». Отже, коли говоримо «Я рахую, що так робити не можна», «Мій Петро на роботі на доброму рахунку» — це нісенітниця й мовна убогість. «Я рахую...» Що й кого? Усі ці вислови неправильні, бо дієслово «рахувати» означає тільки математичне поняття. Наприклад: «А було колись так, що люди не знали, як рахувати час» (М.Коцюбинський). На жаль, багато хто з нас теж не знає, як вживати це слово. А треба: «Я вважаю», про Петра: «Про мого Петра йде добра слава». Отже, думайте, коли збираєтесь говорити на людях, щоб не бути посміховиськом. Адже не всі ще у нас зросійщені.

Далі. Перейдемо до широко вживаного слова «торгівельний». Заглянемо до одинадцятитомного словника української мови. До речі, я й досі дивуюся, як його видали за радянської влади, найповніший і найбагатший словник рідної мови. Кому дякувати?! Але таке трапилося. Так ось: не «торгівельний», а «торговельний» — стосовний до торгівлі, призначений для торгівлі — торговельна мережа, пункт, палата, торговельний капітал, торговельний хліб, вугілля тощо — який виробляє продукцію для торгівлі ринку, тобто товарний. Але — «торгівля» — купівля і продаж товару, і «торговець» — продавець, «торговий» — те саме, що «торговельний».

Шановні бізнесмени! Якщо ви досконало не знаєте української мови, не соромтеся звертатися до її знавців. Адже вивіска, реклама — це ваше інтелектуальне обличчя. І прикро мені щодня спостерігати на нашій «Бастілії», а треба «Бастилія», слово «торгівельний», на тролейбусі — «грош», замість «гріш» або «шаг»: «грош» у XIX ст. у Росії була дрібна розмінна монета, що дорівнювала півкопійки, а «шаг» — до революції в Україні теж півкопійки. Тепер уявіть, як можна було в рекламі обіграти українське слово «шаг», яке ще й означає — «крок»!

Згадую, як навпроти лікарні ім. Пирогова на однойменній вулиці з’явився магазинчик і крита трамвайна зупинка, на якій зазначалося «Пірогова», що, звичайно, неправильно і кидалось у вічі. Проте через деякий час господарю магазинчика, мабуть, хтось підказав, що українською мовою треба «Пирогова». І він виправив. Відрадно.

Звісно, у цій короткій статті не перелічити усіх мовних, надрукованих недоречностей, які найбільш помітні, бо ж, за російською приказкою, «что написано пером, не вырубишь топором». А про розмовну мову я вже мовчу — вона жахлива. До речі, у нас безліч різних курсів, у тому числі, іноземних мов, а жодних — української мови. Може, нема знавців? Є, повірте!

Щоб пристойно знати рідну мову, треба читати книги. Телевізор і радіо досконало мови не навчать. І наші вчителі, як не гірко, у переважній більшості теж погано знають українську літературну мову. У мене є чотиритомний словник Б. Грінченка. Я всі томи перечитав як захоплюючий детектив із червоним олівцем, яким підкреслював незнані доти слова. У мові треба кохатися, як з любою жінкою, і лише тоді ми її будемо знати.

А ось приклад ставлення до рідної мови: коли пішла чутка, що Тургенєв став писати свої художні твори французькою, він у листі до критика С.А. Венгерова спростував її такими словами: «Я ніколи, жодного рядка в житті не писав не російською мовою, у противному разі я був би не художник, а просто паскуда». Сильно сказано. Честь і хвала йому.

Ось як слід любити рідну мову!»

Віктор ТИМЧУК, письменник

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com