ГОЛОВНИМ ЛІКАРЕМ ТА ПЕЧАТКОЮ ЛІКАРНІ ЗАВІРИЛИ СФАЛЬСИФІКОВАНИЙ ЗАПОВІТ
Пенсіонерка Марія Голуб з Донеччини звернулася до «33-го каналу» плачучи. У грудні 2001-го жінка отримала телеграму, що захворіла її одинока сестра Ганна Лисенко з Якушинець.
- Коли я приїхала, застала сестру в ліжку непритомною. У важкому стані її госпіталізували у Вінницьку обласну психіатричну лікарню №2. Вона не говорила і нікого не впізнавала. В лікарню до неї почала навідуватися сусідка Тетяна Іщенко зі своєю матір’ю. Якось під час чергового візиту та сусідка попросила у мене дозволу на тимчасове користування городом сестри. Дозвіл ми оформили розпискою. Я сама неграмотна, але юрист лікарні зачитав написаний від руки текст. У ньому зазначалося, що оскільки сестра непритомна, я даю згоду на тимчасове користування її двором при умові забезпечення за хворою належного нагляду до мого повернення в с. Якушинці. Розписку я підписала – «Голуб».
А згодом в лікарні мені запропонували забрати сестру додому помирати. Оскільки 3000 гривень, про які колись мені говорила сестра, у будинку я не знайшла, вирішила поїхати додому за грішми на похорон. Приглядіти за сестрою попросила ту сусідку, якій писала розписку. Однак мені відмовили. Звичайно, я образилася і почала вимагати повернення розписки. Але – знову відмова.
Коли ж після смерті сестри я зайнялася оформленням на себе спадщини, у нотаріальній конторі нотаріус приголомшила мене новиною. Мовляв, на спадщину за заповітом претендує... сусідка Тетяна Іщенко. Але, за словами нотаріуса, у видачі відповідного свідоцтва сусідці відмовили через виявлені у заповіті порушення. І тепер, мовляв, сусідка звернулася до суду. Цікаво, що у тому заповіті замість підпису сестри стоїть мій – Голуб. А нижче дописка: «У зв’язку з хворобою та неписьменністю Лисенко Ганни Яківни за її проханням у моїй присутності заповіт підписано Голуб Марією Яківною...» Далі печатка обласної психлікарні №2 та підпис головного лікаря М.І.Сокура. Але ж я ніколи не підписувала ніяких документів за сестру, окрім розписки. Виходить, мій підпис підробили! До речі, почеркознавчою експертизою науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС у Вінницькій області встановлено, що то не мій підпис.
Воюючи за спадщину, сусідка затягала мене по судах. При цьому не може надати жодного доказу про волевиявлення покійної сестри. А головний лікар 2-ї психлікарні дав свідчення про повернення свідомості у сестри на момент оформлення заповіту 16 січня 2002 року. Його підтримала і заввідділенням пані В.І.Іщенко. Ця жінка взагалі договорилася до того, що «хвора Лисенко почувала себе добре, говорила, кивала головою, покручувала пальцем». Що ж, інколи такі дива трапляються. Але як тоді пояснити появу мого підпису? Та й це суперечить показанням лікуючого лікаря сестри А.М.Дякової, що «хвора Лисенко поступила в лікарню у важкому стані, весь час лежала в ліжку. Про складання заповіту я не знала, присутньою не була. Судячи зі стану здоров’я пацієнтки, вона не могла керувати своїми діями і відповідати за свої вчинки». До такого ж висновку дійшла і судово-психіатрична експертиза: «Лисенко Г.Я. ...не могла висловлювати свою думку та бажання з приводу складання заповіту».
26 жовтня 2004 року Вінницький районний суд відмовив Тетяні Іщенко у її позові, але... Апеляційний суд, продублювавши надумані заперечення апелянта Іщенко, вдруге повернув справу на новий розгляд.
Наразі Марія Голуб звернулася до Верховного Суду України.
- Я дуже надіюся, — каже жінка, — що після заявленої на весь світ принципової позиції нової влади компетентні органи будуть більше уваги звертати на діяльність судів на місцях. А ще — на порядки в лікувальних установах. Особливо спеціального типу, де обділені долею люди помирають наодинці зі своїми проблемами.
А тим часом на тлі цивільної справи народилася і слухається у суді кримінальна справа проти головного лікаря психлікарні №2 М.І.Сокура, якого звинувачують поки що у службовій недбалості.
Проблема Марії Голуб, на жаль, не окремий випадок, а, схоже, система. Але це вже, мабуть, мають доводити правоохоронці.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
