У КЛЕМБІВКУ ДО ХУДОЖНИКА ЇДУТЬ ПРЕЗИДЕНТИ, ДИПЛОМАТИ, АРТИСТИ... А він живе у старій хатині без телефону, бо у великій хаті "живуть" його картини
Напевне, у нашій області більше немає такого села, де була б така велика щільність художників на душу населення.
Клембівка... Тут, на казкових берегах Русави, люди живуть тисячоліття! Ще за радянських часів на території села археологи відкрили велике городище часів Трипілля. Але до подальших глибоких пошуків істориків, до вивчення минувшини цього села руки науковців не дійшли. Шкода... Є підстави сподіватися, що в разі глибокого науково-мистецького дослідження і вивчення історії цього села ми б отримали щось більш вражаюче, ніж маємо тепер у знаменитій історичній Буші.
Якби колишній губернатор, а тепер просто народний депутат України, клембівчанин Григорій Калетнік відкрив у тих мертвих зараз приміщеннях колишньої вишивальної артілі художній технікум!.. От якби він до цього додумався!.. Мистецький навчальний заклад міг би легалізувати ті багаточисельні таланти, які є зараз у Клембівці, організувати їх, дати нове творче дихання, а відтак село засяяло б чудовою славою на всю Україну.
Сотні художниць-вишивальниць ще живуть у цьому селі. А знамениті майстри пензля, які ще не так давно тут жили!.. Відомий на всю Україну художник Петро Кравчик, прекрасні клембівські художники Іван Шкорупський, Михайло Боднар...
Зараз творчу естафету поколінь клембівських художників несе найталановитіша трійця: Віктор Наконечний, Віктор Крижанівський і Тетяна Дєдова. А за ними вже підростають до півтора десятка майбутніх митців. Нещодавня виставка молодих художників Клембівки це переконливо довела.
Наймаститіший, хай не образяться інші художники, зараз у Клембівці майстер — Віктор Наконечний. Він випускник Московського університету мистецтв. Має титул Заслуженого майстра народно-прикладного мистецтва. Вся його творчість просякнута українським духом, українським селом. Він має свій особливий стиль, який не сплутаєш з іншими. Розказувати про його сотні картин — справа безнадійна. Його картини треба бачити. І щоб побачити їх, до Наконечного в чи не найглухіший закуток села їдуть дипломати, знамениті київські артисти, генерали спецслужб, одного разу був тут навіть колишній президент України. А він як жив без телефону (з астмою) у тісній комірчині (бо ж у великій світлій хаті його картини «живуть», там вже між ними немає де голці впасти), так і живе...
Їду до Віктора, до його картин, коли на серці важко. Тут філософія, розрада, велич духу і наївність сільського архаїчного побуту відкриваються з картин. Це найліпший бальзам на душевні рани. Мені дуже приємно, що на одне із моїх оповідань — «Баба кузня» — такий непересічний художник написав дуже глибоку за змістом картину. Ви подивіться, свічка у руках «баби кузні» світиться навіть уночі.
Щоб написати одну картину унікальним методом, художник витрачає місяці. Тому-то крапельний метод сьогодні художники майже не використовують. Занадто клопітно. Уявіть собі, один листочок малюється так: наноситься кілька цяточок тоненьким пензликом, потім це зрізається лезом, на це місце знову наноситься фарба. І так день за днем, поки листочок не заграє живим життям. І так усі картини.
Багатогранний талант дивує відвідувачів, бо Віктор Наконечний має ще й прекрасну колекцію власних витинанок, кілька альбомів тонкої роботи — графіки, виконаної тушшю. Не могли ми пройти і повз яйця, вишиті бісером. Уявіть собі — у шкаралупі пустого яйця майстер робить більше 30 дірочок, щоб протягнути ниточку з бісером. Один невірний крок…
Усі ці роки поруч з талантом — його дружина Марія. Дехто з відвідувачів домашнього музею навіть побачив у ній сальвадорівську Галу. Все життя бути поруч з генієм нелегко. Вона перша взяла картини свого чоловіка і повезла їх на Андріївський узвіз. Скромно стала з самого краєчку. І раптом — фурор. Картини розкупили усі, і додому Марія привезла список із замовленнями.
Ця жінка відчуває свого чоловіка і звалює на свої плечі усі турботи по господарству. Бо в цей час, зранку до ночі, її чоловік створює шедеври. Адже хтось повинен розфарбовувати світ…
Василь КІЗКА, Ірина СТЕПЧУК. Клембівка Ямпільського р-ну
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =