ХТО ОГОЛОСИВ "МОЛОЧНІ ВІЙНИ" НА ВІННИЧЧИНІ? Вже є перші потерпілі: бандити побили заготівельника і потрощили його молоковоз, бо він платив за молоко дорожче
- У нас молоко вже не біле, а червоне... від крові. Приїздіть терміново, бо конкуренти побили заготовача і розтрощили його молоковоз...
Такий телефонний дзвінок надійшов на адресу редакції «33-го каналу» минулого понеділка з Медівки Оратівського району і засвідчив про початок на Вінниччині «молочних воєн».
25-річний потерпілий Володимир Шевчук з переломом нижньої щелепи перебуває наразі у щелепно-лицьовому відділенні «Пироговки». Говорити йому важко, і все ж він погодився переповісти події того фатального понеділка.
- Близько 7.15-7.20 ранку я з дружиною Світланою (вона у мене приймач) їхали з Медівки. Зібрали там 1,2 тонни молока і прямували в інше село. Раптом помітив, що поперек дороги стоїть червона «вісімка» без номерів. Я зупинився, запитав, що трапилося. У відповідь почув: «Вийди, поговоримо». Про лихі наміри зрозумів, коли побачив попереду та позаду себе двох здорованів. А потім — удар кастетом в обличчя і «конкретне» попередження: «Наші тобі мало казали? Не доходить? Наступного разу вб'ємо тебе, жінку, дітей...» Тоді один із зловмисників почав трощити молотком скло на молоковозі, підняв капот і потовк мотор, порізав скати, пробив бочку...
Тільки через 2,5 години (!) на місце пригоди прибули працівники оратівської міліції, хоча відстань туди всього 20 км. Походили, опитали нас і… зникли. При собі не мали нічого для фіксації та зібрання доказів. Коли ж ми самі почали усе фотографувати, нам ще й забороняли. А через 3 години приїхала служба безпеки з Канівського маслосирзаводу (для порівняння — за 300 км).
За словами Володимира, конфлікт почав визрівати практично з перших днів, як він у травні почав збирати молоко. Тоді ж стався і перший «наїзд»: до нього додому на червоному «Опелі-Вектра» приїхали двоє молодиків з погрозою, щоб він не збирав молоко там, де збирає Оратівський молокозавод: «Інакше — поб'ємо, а хату спалимо».
- Тоді я подав заяву в міліцію, — продовжує Володимир. — Власника «Опеля» знайшли аж у Немирівському районі, проте сказали, що криміналу там нема. Не один раз мене «застерігали». То на мобільний мені телефонували, мовляв, ніяк не можуть мене виловити, оскільки я їжджу різними дорогами. То що «їхня фірма на мене і не подивиться; нема людини – нема проблеми». А якось, до речі, у присутності директора Монастирищенського маслосирзаводу один товариш запитав: «І де ти такий взявся, що за місяць приніс Оратівському заводу 60 тисяч збитків?» І вже відверто пригрозив: «Де ти живеш? Так зробимо, що ти там жити не будеш». Звичайно, тепер, після «НП», пан Крижанівський відмовляється від усього. При зустрічі з моїми батьками вдавав, що щиро співчуває, сказав, що сам розшукує, хто б це міг бути, і що це, мабуть, робота конкурентів з інших районів. Я ж переконаний, що вказівка про розправу наді мною була дана з Оратова.
...Підозру Володимира Шевчука наразі відпрацьовують правоохоронці. Однак сільчани також підозрюють, що прецедент спровокували саме з Оратівського молокозаводу.
Одразу після «НП» обурені медівчани взагалі збиралися вийти з вилами, захопити оратівського молоковоза і теж побити. «Око за око, зуб за зуб». Емоції лилися аж через верх. Та заспокоївшись, вирішили ігнорувати Оратівський завод. І вже наступного дня оголосили бойкот збирачам молока з Оратова — жоден селянин не здав молока. «Ліпше у ставок виллю, — казав один чоловік, — аніж їм віддам». Однак багатьох непокоїть майбутнє. Люди бояться. «Хто зна, яких ще вибриків можна чекати від недобросовісних конкурентів?» — сказав один чоловік.
- Ми дуже сподіваємося, що правоохоронці дадуть належну оцінку усьому, що сталося, — каже молокоздавач з Медівки Степан Куцак (здає 40-50 л молока). — Адже повірте, видовище, коли біля розбитої машини, з якої річкою тече молоко, стоїть закривавлений водій, а поряд на узбіччі істерично ридає його молода дружина — це просто жах. Це бандитизм серед білого дня. А що буде завтра? І головне, що ми самі просили Володимира, аби він приїздив до нас за молоком. Є колективний лист громади на ім’я директора Канівського маслосирзаводу. З ним працювати було добре, адже він давав вищу ціну, аніж з Оратова, і вчасно розраховувався. Якщо Бог є на світі, то він допоможе знайти і покарати винних.
Обурювалися тим, що сталося, й інші селяни:
- Де це бачено? Тут крапля впаде – кота футболиш ногою, а через 10 хвилин мозолями зароблене молоко річкою тече у ставок. Скоро з двору почнуть забирати і бити людей… А ми ж за це молоко живемо, дітей вчимо. По 3 корови тримаємо, аби вижити...
- Навіть не віриться, — сказав інженер по охороні праці СВК «Маяк» Микола Кулибаба (щодня здає 25 л молока), — що при теперішній владі може статися таке беззаконня. Чому це нами маніпулюють? Це своєрідний «молочний» рекет.
- Ми не розуміємо, — додав столяр Олег Подольський (здає 20 л молока), — чому не маємо права обирати, кому здавати власноруч вироблену продукцію? Ми вже не вимагаємо, аби нам платили по собівартості. Хоча це просто смішно, коли за літр молока дають 70-80 копійок.
Сільський голова с.Медівки Віталій Васильович Коломієць обурений таким беззаконням:
- Уся ця ситуація нагадує кріпосне право. Виходить так, що без відома хазяїна селянин не має права продати свою продукцію. Але ж нині — ринок: куди хочу, туди і здаю молоко. У даному ж випадку познущалися не тільки над заготовачем, а насміялися над усіма людьми, бо вважають людей за бидло. До речі, конфлікт «визрівав» давно. Ми навіть підготували листа до Юлії Тимошенко з цього приводу. Між іншим, ми самі просили керівництво Канівського маслосирзаводу, аби вони брали у нас молоко. У такий спосіб хотіли налагодити здорову конкуренцію, і позбутися монополії Оратівського молокозаводу. Та, очевидно, колись у нас була диктатура пролетаріату, а тепер — диктатура бандитизму. Ми дуже сподіваємося, що правоохоронці розберуться і таки доведуть, що є нова влада. Якщо вона дійсно для людей...
Володимир Крижанівський, товарознавець Оратівського молокозаводу, до якого ми по телефону звернулися прокоментувати ситуацію, не заперечив, що, оскільки Володимир збирав молоко для Канівського маслосирзаводу, казав, що йому доцільно займатися заготівлями на території Черкащини. Хто б, на його думку, міг застосувати до Володимира фізичну силу — не знає.
Тим часом Віктор Ніколенко, генеральний директор ВАТ «Канівський маслосирзавод», не приховує, що події 4 липня у Медівці стали для них справжнім шоком:
- Даними протиправними діями зацікавлених осіб, руками «братків» скоєно діяння, що підпадає як під ознаки злочину, так і під ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Такого зухвалого порушення законодавства наше підприємство за час свого існування ще не знало. Представники нашого заводу, провівши на місці скоєння злочину своє розслідування, звернулися до керівництва Оратівського райвідділу міліції. Сподіваємося, кваліфіковані співробітники вірно порушать кримінальну справу та доведуть її до логічного завершення. Ми віримо у наше правосуддя і сподіваємося, що осіб, котрі вчинили це протиправне діяння, буде знайдено і покарано.
- Підлікуюся, — каже Володимир, — і буду боротися. До Луценка дійду, але зло має бути покаране. Окрім того, хтось же має відшкодовувати мені і матеріальні збитки. Зараз експерт-криміналіст має скласти акт дефекації молоковоза. Але сума там «набіжить» чималенька. Адже тільки щоб «перешити» бочку, треба щонайменше 1000 доларів.
Про моральну шкоду Володимир поки що мовчить. А він пережив чимало. До того ж, через бандитів Володимир не провів в останню дорогу рідну бабусю (її хоронили у день «НП»). На похорон не потрапила і матір Володимира, а батько (син покійної) запізнився.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
