"ЯКЩО ПОВЕРНУТИ ТЕ, ЩО ВИКОРИСТАНО ЖЕКАМИ НЕ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ, ПОКЛАДЕНЕ В КИШЕНІ, ТО ЛІКВІДУЮТЬСЯ ВСІ БОРГИ"
«Я хочу звернути вашу увагу на те, як ділили ЖЕК навпіл та створювали дрібненькі приватні, забезпечуючи робочі місця своїм родичам та портфелі керівних посад і роздували штатний склад працівників, де потрібні були бухгалтери, майстри, паспортисти та інші (до 50 чоловік). Управлінцям міста цього було мало, тому що діти виростали і з’являлися зяті, свати та невістки, підростали внуки, яких також влаштовувати потрібно зручно, з достатком, а «мертвими душами» в ЖЕК мало влаштувати, щоб у табелі проставляти робочі дні, забезпечувати стаж і зарплатню, яку отримували, а бачили їх тільки, коли касир видавав зарплату.
Ті, хто «вкалує», завжди недобре дивляться на тих, які кують своє золото на квартирній платі мешканців та перекачують дотаційні кошти і квартирну плату на новостворені приватні підприємства, котрі відкриті на родичів чи начальників ЖЕКів або головних інженерів. Чому ж не зловживати законом приватного підприємства, створеного на базі ЖЕКу, де використовуються матеріальні цінності, інструменти та знаряддя праці, і самі робітники ЖЕКу будуть рахуватися тими ж самими слюсарями чи двірниками, а система переказу коштів з ЖЕКу на приватну структуру буде осідати з прибутками в кишенях власних дітей чи родичів. У ЖЕКу роками налагоджена система і передана по родовому клану для приватних підприємств системи послуг, а приватному не потрібно нічого нового придумувати та створювати — просто налагоджена роками система потенційних замовників послуг залишалась у кишенях синів та родичів, не потрапляючи в каси ЖЕКу у (халтурному) вигляді без оформлених документів та сплати податків. А що отримали ми — мешканці, що виграли від такого «новшества»? Чи послуги стали кращі, і чи їх отримали дешевші, чи, може, зменшились місячні нарахування на суму ненарахованих нарахувань на заробітну плату чи суму ПДВ, які зберегли від переходу на нові форми господарювання, чи зросла зарплатня в робітників офіційно?
Ціну затверджувала облдержадміністрація з чітким розподілом за статтями затрат. Напевно, відділ цін перевіряв доцільність таких змін при переході на інші форми обслуговування приватним способом. Чомусь населенню не повернуто ні копійки через такі методи, не було здешевлення 1 кв. м. площі, не звернули уваги на таке явище ні Антимонопольний комітет, ні захист прав споживачів, ні відділ цін, ні управління міського господарства, яке так дбайливо оберігає ЖЕКи міста, бо від них «кормляться» різними харчами, тобто конвертами, послугами та іншими видами розрахунків або влаштуванням своїх родичів по ЖЕКу, а ті родичі гріються в теплих кабінетах самого управління.
Управлінці дуже дбають за ліфтове господарство, а не за ліфти в будинках, адже затверджують фіксовано виділену величину на ліфти тобто, п’яту частину квартплати для ліфтовиків. Тут же виникає запитання, чому так багато, в порівнянні з іншими статтями витрат і технічними проблемами, які існують у житловому фонді?
Відповіді такі самі — особиста зацікавленість бюрократів та його управління міського господарства, надмірна некерованість і непідпорядкованість місту, надмірність високих зарплат та штатного персоналу в ліфтовому господарстві, які прикриваються тим, що підпорядковуються Києву.
Найгірше те, що всі все знають, бачать, що бюрократи правлять невірно, вимагають, а начальники ЖЕКів неухильно виконують їх будь-які законно чи незаконно написані листи та накази і тихо по кабінетах обурюються і терплять, бо самі тягнуть ще і ще для своїх дітей і родичів.
Бояться втратити ті кошти, які не заробляють, бо мають на всіх платних послугах, які не потрапляють у касу ЖЕКів. Щоб перевірити, скільки витрачено карбіду, кисню, газу та електродів, використаних на зварку, то можна провести кілометрові лінії зварювальних робіт, тобто всі підвальні приміщення були б абсолютно оновлені, навіть відремонтована покрівля, яка в даний час як решето. Кожний мешканець за свої кошти міняє в квартирах труби, дає заявку в ЖЕК, заздалегідь знає, що ніхто в конторі не скаже, скільки коштує заміна радіатора чи труби. Зварювальник ЖЕКу — найбільш оплачувана особа з достатками від заробітку (халтур), який встановлює з допомогою майстра ціну в гривнях чи доларах з огляду на клієнта, який дає замовлення, якому потім ще дають і зарплату з нашої квартплати. Начальники зварювальниками дорожать, бо вони годують їх.
Хочу запитати, кому і коли повертались кошти мешканців за неотримані послуги? В той час, як міняють труби в одній квартирі, — то страждають нерідко мешканці по стояку чи під’їзду, а буває, що весь будинок не на одну годину, а часом день — два відключають від води, ніхто в ЖЕКу не думає повертати гроші мешканцям за ненадані послуги по воді.
З цього питання довелось звернутись у ЖЕК до бухгалтера, то вона відправила до економіста, може, в тієї є якісь документи, а та кліпає очима і показує, що підписав документи головний інженер з майстром і ніяких відомостей про те, що не було води, немає. Така закономірність по місту в цілому. Платні послуги, які мешканці оплачують додатково, крім квартплати, ввійшли у звичку як добрий знак того, що вже мало б бути додатковим надходженням на зарплату всім ремонтникам. Але ж це невигідно ні управлінцям, які знають і покривають начальників, а ті, в свою чергу, як богів леліють своїх майстрів (відомих), які очолюють приватні підприємства і збагачують сімейні кишені клану або бюрократичних управлінців («кришу»).
То на скільки потрібно збільшити ціну, щоб чистими були під’їзди, не текли труби, підвали були сухими і не смерділи, доброякісні були послуги, працювали ліфти та збагатити синів, дочок, управлінців і всіх бюрократів?
А якщо повернути те, що використано не за призначенням і покладено до кишень — то ліквідуються усі борги.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
