Найбільше зараз у редакційній пошті «33-го каналу» скарг на діяльність судочинної системи.
«Пішла б я на суддів, як торпеда, щоб від їхніх мантій не залишилось і шнурків, — написала в редакцію вінничанка Тамара Гончар. — Тому що на власному гіркому досвіді переконалась у деградації судової системи».
Читачка після 4-річного спілкування з судовою владою робить висновок, що «...під личиною так званого правосуддя у нас приховалась найбільш корумпована і реакційна структура, яка вщент розчавила права, свободи і законні інтереси простих громадян, залишаючись сама безконтрольною і безкарною».
На підтвердження жінка наводить приклад роботи одного з районних суддів, котрий, на її думку, зухвало фальсифікує протоколи судових слухань, викликає свідків за неправильними адресами (хоч у справі є справжні адреси), знищує технічні засоби, виносить ухвалу про зняття арешту з квартири за фальшивою заявою, виносить незаконне рішення. А щоб все це приховати, відмовляє у продовженні строку на касаційне оскарження — навіть незважаючи на поважну причину.
На дії цього судді Тамара Гончар поскаржилась у раду суддів, потім у Вищу раду суддів у Києві — але всі скарги, як по колу, повернулись на розгляд у нижчу інстанцію. «Доказом розперезаності, безвідповідальності і безкарності суддів красномовно свідчить той факт, що Верховний суд, Генеральна прокуратура України, а також Європейський суд з прав людини завалені обгрунтованими скаргами наших земляків», — вважає Тамара Олександрівна.
«Судочинство в окремих судах стало родинною справою, — пише колишній офіцер пенітенціарної системи Гудожник, який потрапив «під меч Феміди» у Могилів-Подільському районі. — Батько — суддя, донька — секретар, веде протокол, а мама — адвокат, яка не стільки захищає, як домовляється... Слова про те, що суддя має право на помилку, образливі. Суддя не помиляється, він порушує кримінально-процесуальний закон. Кожна його «помилка» — це погублене життя. Скільки доль людських, за вашою версією, має право зламати суддя перед тим, як його позбавлять права на помилку? До того ж, кошти на оплату діяльності суддів надходять з податків, які сплачує державі той самий народ, долю якого ви вирішуєте...»
«На сім моїх письмових запитів Вінницький апеляційний суд не надає мені копії рішень, щоб я міг надіслати позов до Євросуду, — скаржиться Павло Галицький, інвалід 2-ї групи. — Це є порушенням ч. 3 ст. 55 Конституції України, де вказано, що кожен українець має право звернутись до міжнародного суду. Тільки сліпий не бачить, як нам потрібна судова реформа. Рішеннями судів люди доведені до відчаю, на знак протесту голодують і спалюють себе — як було 6 липня з пенсіонером із Херсона і 15 липня — біля Верховної Ради».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
