Наприкінці жовтня минулого року ми писали про факт, коли біля будинку по Стельмаха виявили спаленого невідомого чоловіка. У чоловіка були зв’язані руки, він був загорнутий у ковдру. З одягу на ньому були лише плавки, а на голові рушник. Це вказувало на те, що почали його позбавлятись ще у квартирі. На той час правоохоронцями були оглянуті усі навколишні квартири - притони.
Але результатів по встановленню особи спаленого чоловіка не було, як і не було людей, які б його шукали. Так тривало 10 місяців. Єдиною зачіпкою, яку встановили експерти, було татуювання «Катя». Пізніше експерти встановили причину смерті чоловіка: він був придушений мотузкою, але ще жив. Тоді його загорнули у ковдру, облили бензином та підпалили.
...У березні цього року з тюрми вийшов 23-річний хлопець. За крадіжки відбув покарання 4,5 року. Проживав у тому самому будинку по вулиці Стельмаха, біля якого спалили невідомого. У квартирі проживала його рідна сестра з маленькою дитиною та батьком. Про батька рідні сказали, що той на заробітках.
У серпні цього року під час чергової відмітки у відділку правоохоронці запитали у хлопця, яке у його батька було татуювання. Він відповів - «Катя»...
Того ж дня з будинку по Стельмаха забрали 21-річну Надю, сестру хлопця, котрий приходив на відмітку. Дівчині інкримінується навмисне вбивство. За її дворічною донечкою зараз доглядає бабуся.
- У мого колишнього чоловіка була наколка «Катя», яку він зробив перед тим, як йти в армію, - розповідає мати Наді Катерина. - А Вася - син, ходив щотижня відмічатись до відділку. Там його і запитали про татуювання батька, його якраз у серпні почала розшукувати матір, яка проживає в Калинівському районі.
До останнього дня я нічого не знала. Адже ми із батьком дітей були розлучені і я проживаю у Вінницькому районі. Донька сказала мені, що батько, з яким вона залишилась жити у цій квартирі, поїхав на заробітки. А він і справді збирався їхати до Польщі, сказав, що знайшов собі якусь жінку.
Того дня, коли Надю забрали, я приїхала до неї з дачі, де проживаю із своїм співмешканцем. Час від часу я приїздила у Вінницю, щоб навідати доньку, онучку. А тут приїхала міліція, нам сказали - збирайтесь. У відділку мене запитали, коли я останній раз бачила чоловіка. Це було у жовтні минулого року, за тиждень перед його днем народження.
З чоловіком ми розійшлись, коли у нього з’явилась коханка. І він, і вона це відверто підтвердили. Ви не уявляєте наше спільне життя. У чоловіка була сильна агресивність. Негаразди на роботі, немає грошей, посвариться із коханкою і все це виливає на нас із донькою. Я пропонувала їй не раз: «Доця, живи у мене». Але які умови для неї та дитинки на дачі? Одна кімнатка та кухня.
Скільки разів, бувало, з донькою тікали з квартири, викликали міліцію через постійні скандали, побиття. Коли Надя завагітніла, мій покійний чоловік наполягав, щоб дитину вона залишила. А потім їй не раз вагітною доводилось ночувати у сусідів. Від них її і забирали у пологовий будинок. Ми з донькою сподівались, що після народження очікуваної онучки він відійде. Але ж ні.
Зі слів доньки я зрозуміла, що останнім часом він влаштовував їй якісь сцени ревнощів. Заборонив, щоб до неї приходили подруги після 9-ї години вечора. У дитинстві він доньку обожнював. Але це не заважало йому мати на стороні сина такого ж віку, як Надя. До нього він їздив у Тульчинський район. А власного сина не раз вигонив із дому, так що йому довелось наймати квартиру ще у підлітковому віці.
Вчитись після школи Надя не пішла - працювала і після народження доньки. Усі зароблені гроші йшли на дитину та батькові на цигарки. Він не працював після мікроінсульту. Був на інвалідності, отримував пенсію. Він міг працювати, але весь час був вдома, лежав на дивані, влаштовував скандали.
Лише зараз я дізналась, що останнім часом батько почав домагатись дочки. Її подруга сказала, що Наді було соромно мені зізнатись, що її зґвалтував рідний батько. Мені вона і зараз нічого не говорить, а адвокатові сказала, що батько того вечора її зґвалтував. Я навіть не знаю, що вона, бідна, пережила. І що вона ще буде переживати...
Зараз Надя проходить психолого-психіатричну експертизу в лікарні ім. Ющенка. Слідство триває. Її мати впевнена, що донька не була здатна вбити рідного батька.
- Можливо, хтось із знайомих дізнався про факт згвалтування і в пориві люті зробив непоправне. Не заперечую, що Надя була очевидцем. А потім, коли сталась ця трагедія, злякались. Не могла вона сама це все зробити. Кажуть, що донька щось йому підливала, сподівалась, що не витримає серце. У це мало віриться, можливо, у чай Надя підливала батькові снодійне, щоб він скоріше заснув і не чіпав її.
Надя зараз важить кілограмів 43-45. Вона не могла фізично цього зробити. Батько був сильніший за неї, тим більше, коли озвіріє. І якби був скандал, вона б схопила дитину і, як завжди, вибігла з квартири. Я питала її: «Як все це вийшло?» А вона каже: «Мамо, я не хочу про це говорити, бережи Машу». Мені здається, що її хтось залякав, щоб вона мовчала. Треба бути дуже жорстокою людиною, щоб таке зробити. У це не вірять вчителі зі школи, де вчилась Надя.
... «Це сльозки, бабуся, ти плачеш?» – під час нашої розмови допитувалась 2-річна Машенька. Катерина пояснила, що свого батька дівчинка не бачила, він ніколи до неї не приходив. Машенька чекала на нього лише тоді, коли лежала з мамою в лікарні і до дівчинки її віку приходив тато.
Тепер Машенька, якій скоро виповниться три роки, все питає за маму. Бабуся їй каже, що мама працює і скоро приїде з подарунками. Машенька по-дитячому вірить, що так воно і буде...
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
