ВКРАЛИ СУМОЧКУ ВБИТОЇ ДІВЧИНИ. Чому люди не бояться кари Божої?
Жадібність людська – річ дуже нехороша. Скільки про це вже написано, і все одно бувають випадки, коли вона просто збиває з ніг, шокує.
В Ямпільському районі, здається, немає вже жодної людини, яка не знає про страшне вбивство чотирнадцятирічної дівчинки Яни Грязнової. Про неї знає вся область і навіть країна. Телепередача «Без табу», на телеканалі «1+1», про горе цієї родини викликала величезний резонанс по всій Україні.
До речі, зовсім недавно Ямпільська районна прокуратура нарешті передала цю кримінальну справу до обласного суду. Він розглядатиме її як особливо важку кримінальну справу. Не має сумніву, що вона ще більше краятиме материнське серце і особливо серце бабусі Яни, до якої дівчинка в той трагічний для себе час приїздила в гості з Москви.
Бабуся дівчинки – Євгенія Іванівна Махновецька – розповідала мені, що після смерті Яночки в неї залишилася сумочка внучки. Зрозуміло, що то була безцінна реліквія Євгенії Іванівни. Вона носила її при собі як особливу пам’ять про дитину.
І ось нещодавно в Ямполі, в центрі міста, пропадає та безцінна для неї сумочка.
Ви пам’ятаєте, що вбивцю Яни було знайдено тому, що він через свою безмежну жадібність залишив собі її мобільний телефон і телефонував з нього. По цих дзвінках його й вирахували у «Київстарі».
Як не парадоксально, в сумочці, яка залишилася після цієї дитини, бабуся носила теж мобільний телефон. І ми вирішили зателефонувати на нього, щоб поговорити з тим, в чиїх руках опинилася та річ. Надії було мало, але я все-таки набрав номер. За кілька секунд почув нормальні сигнали виклику, що означало, що телефон діє, в робочому режимі. Але відповіді не почув. Була надія, що просто хтось чомусь не чув цього тривалого мого дзвінка. Вирішив через півгодини потелефонувати ще раз. І все! Почули! Вдруге телефон вже не озивався. Його просто відключили. Замітали сліди, відрізали кінці.
Все було б зрозумілим, якби, крім того мобільника, в сумочці нічого більше не було!.. Ну, хтось поласився на чужу річ, йому не в голові, чия вона, це ж зрозуміло. Хіба мало таких випадків?.. Але в тій сумачці поряд з телефоном було таке, що, здавалося, має розірватися будь-яке серце від болю!.. Там була копія дуже вражаючого листа Євгенії Іванівни, з її повною адресою, на ту саму телепередачу «Без табу», в якій вона детально розповідала про вбивство своєї внучки.
І ось тепер чиїсь руки його витягли із сумочки Яночки, чиїсь очі, безперечно, його читали, бачили, чия це власність, чиїсь розум усвідомлював прочитане і... о, Боже! – дійсно, не відають, що творять! – прийняв рішення відключити телефон, щоб по ньому його не знайшли, як і вбивцю Яни!
Не знає, а точніше, не хоче знати та нещасна людина, яка зачепила цю карму через свою дику жадібність, у що вона влізла... Телефон можна відключити, вставити в нього новий опізнавальний чіп, лист, який рве серце, можна спалити разом із простенькою сумочкою, але Всевишнього ж не обдуриш, він все бачить. А, може, й не лише він... Як можна бути таким безглуздим?! Як можна не розуміти, що цей телефон, який ти привласнив, може коштувати не лише тобі життя, а й твоїм нащадкам, аж до сьомого коліна?
Я думаю, що так станеться, і невідомий, який радіє, що став власником тієї мобілки, таки прочитає ці рядки. І це, можливо, буде його останній шанс перед точкою неповернення... Чи скористається він ним?
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
