З дещо несподіваним проханням звернулася у один з райвідділів міліції області 58-річна Галина Петрівна. Жінка просила «вибити» з власника одного з місцевих ресторанів 1200 гривень. Мовляв, саме таку суму її неповнолітня онука там розтратила, попередньо знявши гроші з її кредитної картки.

Ми побували в гостях у дівчинки, про яку писали в минулому номері «Молодіжної газети». Нагадаємо, що дворічну Настю винесли з домівки сусідки, поки її мама кудись зникла. Дівчинку занесли в дитбудинок «Гніздечко». Поки правоохоронці встановлювали особи її батьків, Настю направили у Вінницький міський Центр матері та дитини, що на Старому місті. Тут у дівчинки є справжнє ліжко, справжня їжа. Ми побували і в її мами. Вона переконувала нас у тому, що дитина їй потрібна. Але дивним видалось те, що Олена досі не знає, куди забрали її доньку.

Мати 15-річного Андрія завжди носила у своїй сумочці балончик із сльозоточивим газом. Нещодавно жінка переклала його до шухляди столу. Це випадково побачив її син.

Тіло вбитої жінки знайшли на березі Бугу обласного центру на території Центру спорту інвалідів. Неподалік у річці виявили і сумочку загиблої. Вбитою виявилась 34-річна офіціантка одного з центральних кафе міста.

«… І засурмив третій Ангол — і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І спала вона на третину річок та на водні джерела. А ймення зорі тій Полин. І стала третина води, як полин, і багато людей повмирали з води, бо згіркла вона…». Ось уже 20 років ці біблійні рядки з Об'явлення Св. Івана Богослова (8:10) пов'язують з Чорнобильською трагедією.

Тема Вінницького педагогічного університету нема-нема та й вигулькне у ЗМІ. Ось і цього разу до редакції «33-го каналу» надійшло кілька листів.

- У нас у школі «НП»! — зателефонували до редакції жителі Стрижавки. — На суботнику стовбуром дерева восьмикласнику притисло руку. Та так, що відрізали пальця. Чому до таких робіт залучають дітей? Це ще щастя, що скалічило лише одну дитину... До речі, постраждалий хлопчина з неблагополучної сім'ї: батька немає, матір випиває. Хто за нього заступиться? У школі спишуть на нещасний випадок, і все... А якби те дерево, не доведи Господи, на голову впало та вбило кого?..

«Любовь – величайшая радость в мире. Я любил и был любимым. Я люблю до сих пор. У моей девочки серые необыкновенной красоты глаза, улыбка похожа на блик солнца.

Кажуть, у кожної людини своя історія, своя доля. Хочеться розповісти вам про одну незвичайну історію двох людей, яку називають долею.

«Ми постійно кудись поспішаємо і за нагальними та не дуже справами не помічаємо самого життя, яке, неначе корабель, пропливає повз, залишаючи нас за бортом. Усвідомлення своєї малозначимості у цьому світі, неможливості досягти бажаного, щось змінити призводить до депресії.

«...Пам’ятаю день, коли я її зустрів, таку гарну, яскраву, весняну... Мою сонячну дівчинку Анюту... Я побачив її на іншому кінці вулиці і зрозумів, що вона моя доля, моє єдине кохання. Я біг, летів стрімголов, аби познайомитися з нею.

Я дивлюсь у вікно... йде дощ. Він нагадав мені про тебе. Великі прозорі краплі падають на віконне скло та розбиваються. Пам’ятаєш, коли ми з тобою сиділи у машині та просто мовчали, ми дивились на дощ... Я подумала, добре, що люди можуть просто помовчати.

«Нет, я не спорю: язык является достоянием любого народа, частичка его культуры. Но так ли уж важно, чтобы у нас был в меню украинский язык, у русских – русский, белорусов – белорусский? Думаю, что нет! И вот почему. Насколько мне помнится, из советской историографии известно, что были славяне (восточные славяне), которые имели своё государство Киевскую Русь со столицей в городе Киеве. Но когда было государство, то были и законы, и письменность. Всё было общим. Иначе и быть не могло. Но, к сожалению, всё развалилось, так, например, пришли на святую Русскую землю монголо-татары.

«Я ніколи нікому про це не розповідала, але вже несила тримати в собі. Кожний, чиєї родини торкнувся алкоголізм, мене зрозуміє.

«На сторінках Вашої газети, особливо «МіГу», часто піднімається питання української мови і надання статусу державної російській мові. Дуже настирливо експлуатували цю тему деякі політичні партії і блоки, щоправда, більшість із них так і не потрапили до Верховної Ради.

Восьмикласницю Наталю Бондар у Стрижавській ЗОШ І-ІІІ ступенів знають як неперевершену майстриню петраківського розпису. Навчилася дівчинка цьому мистецтву у Вінницькому палаці дітей та юнацтва.

До школи Марина іде, як на каторгу. Не тому, що не любить вчитися. Навпаки, процес пізнання нового їй до душі. А ось «акліматизуватися» серед ровесників виявилося для неї архіскладним завданням.

Про таких, як Віля Тарнопольська, кажуть: не від світу цього. Другокурсниця медичного факультету ВНМУ, відмінниця, губернаторська стипендіатка і справді виділяється з-поміж інших.

Щоб потрапити на всесвітній чемпіонат з боксу, який пройде 4 вересня у Марокко, вінницьким боксерам довелося позмагатися на відбірковому турнірі у нічному закладі «СПОРТ-ТАЙМ». Саме він відкрив спортсменам дорогу спершу до міжнародного турніру у Польщі, а потім і до Африки. В кафе-клубі боксували перші та другі номери всеукраїнської національної збірної.

Натовп з’являється нізвідки – вклоняється клоуну перед «Макдональдзом» або, ще гірше, просить у вас автографи – і через кілька хвилин так само, як і виник, зникає. Якщо ви станете свідком такого незвичайного дійства – не дивуйтеся, це не масовий психоз. Це – флеш-моб.

Ніч не спали студенти-медики з Індії, організатори фестивалю національного мистецтва «Дзвін браслетів» у Палаці школярів і юнацтва. Адже їм треба було встигнути не тільки впорядкувати виставку, приготувати страви національної кухні, але й провести останні репетиції пісень і танців своєї далекої батьківщини. Їх зусилля не пропали даремно!

День народження рок-н-ролу вінничани святкують з 1994 року. Саме у тому році була започаткована традиція щороку у квітні влаштовувати свято, присвячене невмирущій музиці рок-н-ролу. Цей рік не став винятком, а тому 12 квітня у МПМ «Зоря» зібрались усі любителі рок-н-ролу.

Головна сторінка | Про нас | Price-list | Архiв | Форум | English