19-РІЧНОГО ДІМУ ЗГВАЛТУВАЛИ, БО У НЬОГО НЕ БУЛО… ЦИГАРОК
«Дай закурити!»… Скільком трагедіям передує ця фраза! Когось поб'ють, когось пограбують. А ось 18-річному Дімі (з етичних міркувань ім’я змінено), учневі Теплицького аграрного ліцею, цих два слова перевернули життя з ніг на голову.
...14 грудня 2005 року близько 18-ї хлопчина повертався з міста. До гуртожитку залишалося якихось кілька сотень метрів. Діма вже уявляв, як дивитиметься футбол, коли біля магазину до нього підійшло двоє підпилих парубків. «Дай закурити!» — звернулися з погрозою у голосі. Сигарет у хлопця не було. Не було і грошей. «Як нема? — накинувся на Діму один з невідомих. — Зараз будеш член у мене смоктати!»…
Я дуже прошу вибачення у читачів за натуралізм. Таке викликає огиду. Але ось цитата із судової справи: «…19-річний Н. та 23-річний Р., застосувавши фізичне насилля до Діми, який підійшов до магазину, взявши його за одяг, потягли за магазин на город. З метою задоволення статевої пристрасті неприродним способом, застосувавши фізичне насилля, Н. умисно завдав йому 2 удари рукою в обличчя, а Р. — 2 удари ногою по руках та ногах… Діму примусили стати на коліна, а потім по черзі стали вводити свої статеві органи йому в ротову порожнину…»
Увесь той жах — біль, образу, приниження — потерпілий не може пригадувати без сліз. Через пережитий стрес на судовому засіданні Діма навіть не міг пригадати усіх подробиць. Сказав лише, що його знудило і він блював… Проте весь його вигляд кричав: «За що? І чому саме я?..»
Що могли відповісти Дімі його образники? «Списували» свій вчинок на те, що були п'яні, казали, що вину повністю визнають і щиро розкаюються. Та хіба йому від того було легше?
Народна мудрість каже: коли діти малі — у батьків болять руки, коли ж діти дорослішають — у батьків болять голова та серце. Почуття рідних Діми, мабуть, такі ж, як і його: вони вимагають покарання «безпредєльщикам». «Неправомірними злочинними діями потерпілому завдано тілесні ушкодження та моральний збиток, який він оцінив у 20 тис. грн. — по 10 тисяч з обох».
А як же батьки Н. та Р.? Як законний представник у суді Н. його матір хотіла частково розділити вину сина. Мовляв, була постійно зайнята на роботі і приділяла синові недостатньо уваги. Казала, поки син їздив на заробітки — все було нормально, але останнім часом він потрапив під негативний вплив Р., якого у селищі характеризують не з кращого боку.
Бажання матері відбілити сина цілком природне. Найменша пташина захищатиме своє дитя до скону. Однак прогалини у вихованні таки були. Адже за Н. ще з 2002 року тягнеться «шлейф» крадіжок. Разом з такими ж неповнолітніми друзями він крав у селищі курей та алюмінієвий посуд, які потім збував на базарі. Таких епізодів було декілька. Причому, в окремі «урожайні» вечори компанії вдавалося скоїти по 3 крадіжки. Загалом такими діями хлопці завдали матеріальної шкоди односельцям на суму майже 800 гривень.
Поєднавши крадіжки та згвалтування Н. та Р. в одне провадження, Теплицький районний суд кваліфікував дії Н. та Р. як таємне викрадення чужого майна (ст. 185 ч. № ККУ) та задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насилля, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення групою осіб (ст. 153 ч. 2 ККУ). Н. засудили до 4 років позбавлення волі та виплати 5000 моральної шкоди потерпілому. Р. дали 3,6 року. Обох їх взяли під варту із зали суду.
Чи справедливо покарали винних? У Теплику дехто каже, що «мало дали». Втім, голова Теплицького районного суду Сергій Нагорнюк зазначив:
- Це суд, так би мовити, людський. Проте є ще інший суд — вищий. Про нього багато хто не думає взагалі. Однак, коли покарання все ж приходить, його сприймають як несправедливість. Господь Бог діє інкогніто...
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
