"МіГ" :: "НАВІЩО НАМ ТАКА ШКОЛА?"

«Мене завжди цікавило майже філософське питання: якщо в законах написано, що хтось зобов’язаний щось робити, то чи зобов’язаний цей «хтось» робити саме те, що визначено законом? Якщо «так», то чому ніхто цього не робить? Якщо ж «ні», то навіщо тоді усе це писати?

Наприклад, у одній Вінницькій школі побили хлопця, причому так, що той опинився у лікарні із закритим переломом вилицевої кістки. Били, напевно, якимось стороннім предметом, адже вилицеву кістку, яку медицина визначає як найміцнішу в черепі, кулаком розтрощити просто неможливо. А тут багатоуламковий перелом зі зміщенням та іншими медичними негараздами. Стан хлопця лікарі відразу кваліфікували, як мінімум, середньої важкості.

Закон, у цьому випадку Кримінальний кодекс України, визначає середньої важкості тілесне ушкодження як таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності, і за умисне нанесення такого ушкодження передбачає відповідне кримінальне покарання. І тривалий розлад здоров’я, і втрата працездатності у нашому випадку – факт беззаперечний. А Кримінально-процесуальний кодекс зобов’язує відповідні органи та посадові особи порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину. Залишилось з’ясувати, за яких обставин хлопцю в школі зламали цю кістку.

Отже, уявіть собі урок хімії в одинадцятому класі. Проте у той час, коли вчителька пояснює навчальний матеріал, на задній парті Олексій, учень, якому абсолютно байдуже, що робиться у класі, лускає зернята, а лушпайки складає на коси та плече дівчині, яка сидить попереду. Сашко – інший учень цього класу, той самий, якого потім побили, звертає увагу дівчини на те неподобство, що діється позаду неї, за що отримує на свою адресу нецензурну лайку та погрози «розібратись» після уроку. На перерві Олексій, високий та фізично міцний, наказує Сашкові йти за ним, як потім він пояснював, «щоб просто поговорити». Сашку довелось йти під наглядом (даруйте, у супроводі) ще одного хлопця – товариша Олексія. Місцем для «ораторських вправ» Олексій обрав роздягальню спортзалу, де на перерві нікого не було, а відтак і його «красномовству» ніхто зашкодити не міг. «Вправи» почались з образ Сашка та його дівчини. А коли Сашко відповів, що не боїться Олексія, той наніс удар, від якого Сашко по стінці осів, майже упав, на лаву. Проте Олексій зупинився лише тоді, коли ще кілька разів ударив Сашка ногою. Після того, як «оратор» з товаришем пішли чи то до класу, чи то цигарку викурити, Сашко ледь дійшов до медпункту, звідки викликали «швидку допомогу», яка і відвезла його до лікарні. Того ж дня хлопцю зробили операцію.

Міліція, звісно, приходила. Щось запитувала у батьків Сашка, класного керівника та учнів, щось записувала. Ретельно записувала. А потім винесла постанову про... відмову у порушенні кримінальної справи. Мовляв, складу злочину не знайшли. Усі шукали, всім відділом, але... І куди він, бісовий син, подівся?

Кримінальну справу порушила прокуратура. На цей час слідство завершено, справа передана до суду.

А от запитання залишаються. Як таке могло статися у школі? Як відреагував на ці події педагогічний колектив? Що зробила адміністрація школи для профілактики подібних випадків? Які висновки зробило керівництво школи?

Даремно запитувати. Адміністрація школи відсторонилась від вирішення цих проблем, взяла самовідвід. Таке враження, що діти у цій школі із своїми проблемами та побоюваннями існують самі по собі, а адміністрація живе своїм власним життям. У народі кажуть: «І живеться непогано, і працюється добре, от тільки учні заважають»

Зрозуміло, що вчителі між собою обговорюють усі ці події, але лише у своїх невеличких колах. Тим більше, що хлопців знають з першого класу, як знають і їхніх батьків. Але ні засідання педагогічної ради, ні будь-яких інших загальноорганізаційних заходів адміністрація так і не провела, хіба що дискотеку відмінила. Директор школи так відкрито і каже, що не вважає за необхідне скликати педраду. На його, директора, думку, нічого надзвичайного не трапилось. На що так і хочеться запитати в нього: пане директоре, та невже у вашій школі кожного дня когось з учнів б’ють і відвозять потім до лікарні? Невже кожного дня проти ваших учнів порушують кримінальні справи? Якщо так, то нічого надзвичайного у вашій школі дійсно не трапилось. АЛЕ НАВІЩО Ж НАМ ТАКА ШКОЛА ТА ЩЕ Й З ТАКИМ КЕРІВНИКОМ?!

На бездіяльність адміністрації школи батьки Сашка подали скаргу до міського управління освіти. У скарзі вони просили зобов’язати адміністрацію школи провести відкриту педагогічну раду всього колективу, дати принципову педагогічну оцінку тим подіям, а також обговорити та затвердити об’єктивні характеристики на обох хлопців.

До школи батьків запросили через місяць. Щоправда, не на педраду, а на збори учителів-предметників, які викладають у цьому класі. До того ж, усіх предметників так і не зібрали. А на порядок денний, за сценарієм адміністрації, виносилось лише одне питання – затвердження характеристики Сашка. Обговорення інших питань наштовхнулось на перепону – Олексія з батьками не було, а тому вирішили перенести на невизначений час навіть цю «малу педраду», як її назвала заступник директора, яка вела ці збори, бо директора теж не було. Чи то він займався дуже важливими державними справами, чи то його хтось кудись викликав, чи то ще там щось сталось.

Однак, і цієї зустрічі було досить, щоб з’ясувати: застосування сили Олексієм з причиненням фізичного болю та приниженням гідності інших – не випадковість. Таке траплялось і раніше, але вдавалось не надавати широкого розголосу цим фактам. Цікаво, яким чином? Чи, може, його хтось «кришує»? Якщо так, то хто? Невже ви ще не здогадались? Отож бо.

З того часу пройшов ще місяць, а справа з місця так і не зрушила.

Ось тому я і не розумію: якщо на керівництво навчально-виховного закладу (яким є школа) законом покладені абсолютно конкретні обов’язки, але воно їх виконувати не хоче, то що саме треба міняти – закон чи все-таки керівництво?»

О. КОБЕРСЬКИЙ, вінничанин

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк: №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

Середа, 14 червня 2006 p.

"НАВІЩО НАМ ТАКА ШКОЛА?"