"МіГ" :: "ГЛУХОНІМА" ЖІНКА РОЗВАЖАЄТЬСЯ. Це так боляче травмувало б мого брата, що я не сказала йому правди"

«Добрий день, шановна редакціє! Мене звати Лариса. Народилась я другою дитиною в цілком хорошій сім’ї. Розумні і працьовиті батьки, які мріяли дати своїм синові і дочці все найкраще. Та доля чомусь буває надто суворою до людей. У 1,5-річному віці мій брат Рома захворів, на перший погляд, не найстрашнішою хворобою, а простим грипом. Через неправильне лікування, а, може, через інші причини, але наслідком грипу був діагноз – глухонімота.

Убитий слуховий шов – і мій Ромка не чує, а як наслідок – не говорить. У 3-річному віці мама мусила його віддати в спеціалізований дитячий садочок, що в м. Умань, потім Піщанська спецшкола-інтернат для глухонімих дітей. Напевно, хто є мамою, зрозуміє, як важко було мамі з татом таке пережити, знаючи, що дитина твоя десь далеко від тебе з такого маленького віку.

Але мій брат виріс, закінчив із похвальною грамотою школу. Став мужнім і красивим чоловіком. Дуже працьовитий, і це не лише моя думка, так про нього відгукуються односельці із нашого невеличкого села, де він зараз проживає разом з батьками.

Роки летять, я вийшла заміж, народилась донька. Разом із чоловіком ми проживаємо окремо. І все частіше я помічаю в Роминих очах смуток, коли він грається із моєю донечкою. Адже він такий, як ми, лише один нюанс – ІІІ гр. інвалідності по слуху.

А він також хоче мати сім’ю, дружину, діток. Спілкуємось ми з ним мовою жестів, хоча багато хто з ним може порозумітись, і не знаючи її.

Ромі зараз 29 років. І ось ми прочитали в одній із газет, що дівчина із таким самим діагнозом, як у нього, шукає собі супутника життя. Ми зраділи і поїхали до неї, та це був просто обман, такий собі жарт. Доросла жінка 30 років у такий спосіб розважається, пишучи листи людям і даючи їм надію. Коли я про це дізналася, то, признаюсь чесно, побоялась Ромі про це розповідати. Просто вигадала якусь нісенітницю про ту дівчину, і все. Я не хочу розчаровувати його в жінках, адже такі люди, як Рома, дуже вразливі, вони з чистою і ніжною душею, довірливі, на підлість не здатні. Просто все залежить від того, як ми з вами ставимося до них. Адже багато хто з нас не розуміє і не хоче розуміти їхнього душевного болю, тієї глибокої рани і просто зневажає їх. Не насміхайтесь над ними. Їм і так важко у цьому житті, вони і так обділені Богом. Навіщо їм робити ще болючіше?..

Але я вірю, що не всі такі, є добрі дівчата. Я дуже надіюсь, що мій Рома зустріне таку – ту єдину і неповторну. Дівчата, звертаюсь до вас! Якщо ви теж інв. ІІІ гр., глухоніма, шукаєте свою половинку, хочете мати надійного і ніжного чоловіка, хорошу родину і вірного друга, то пишіть. І я запевняю Вас – ви не пожалкуєте. Я дуже хочу бачити Рому щасливим і вірю, що так і буде. Пишіть: Вінницька обл., смт Тростянець, вул. Леніна, 31, кв. 4, Шевчук Ларисі.

PS. Шановна редакціє, я дуже прошу Вас надрукувати мого листа, дати нам крихту надії. Можливо, завдячуючи вашій газеті, мій брат одружиться. Адже газету читають багато людей, вона подобається і мені, і моїй сім’ї.

Я буду сподіватись, що ви не відмовите, наперед велике спасибі за все, хоча б і за те, що прочитаєте!

Всього вам найкращого, успіхів у всьому».

Лариса ШЕВЧУК, ваша постійна читачка. смт Тростянець

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк: №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11

Середа, 28 червня 2006 p.

"ГЛУХОНІМА" ЖІНКА РОЗВАЖАЄТЬСЯ. Це так боляче травмувало б мого брата, що я не сказала йому правди"