"МіГ" :: "МАМО, ДИВИСЬ, ЦЯ ДІВЧИНА СХОЖА НА МЕНЕ, НАЧЕ СЕСТРИЧКА!"

Їх познайомило море… Грайливими хвилями розворушило щось у їхніх стомлених серцях. Гуляли пустим вечірнім пляжем, взявшись за руки, зустрічали схід місяця, а потім сонця… Час для них, здавалося, зупинився. Тут, далеко від рідних міст, проблем, знайомих, насолоджувалися життям. Лише ніжний пісок, море, небо, сонце і Вони…

Відпустка вже закінчувалась, а Наталя ніяк не могла повірити, що це відбувається саме з нею. Стільки щастя, радості вона не відчувала ще з дитячих літ. З тривогою відгонила від себе думки, що скоро і все зникне, а він її забуде. Андрій виявився таким чуйним, ніжним і уважним, їй так хотілося, щоб казка тривала вічно, але Наталя знала, що це лише курортний роман.

Так і сталось. Вже сідаючи у вагон, знайшла у кишені… свій номер телефону, який заздалегідь підготувала, а віддати забула. Вона довго карала себе за те, що сама зруйнувала своє щастя, але зробити нічого не могла, адже, крім імені, більше про Андрія нічого не знала.

Приїхавши додому, вона постійно згадувала його сильні руки, ніжні очі, приємний голос і мріяла про зустріч, розуміючи, що це майже неможливо.

Батьки, дім, робота знову поглинули весь її час. Наталя повністю віддавала себе роботі і навіть не відразу помітила зміни в організмі. Коли дівчина зрозуміла, що вагітна, її мучили докори сумління за те, що вона, успішна бізнес-леді, потрапила в таку ситуацію. Наталя розуміла, що, народивши дитину, можна ставити хрест на кар'єрі. Але на аборт теж наважитися не могла, адже знала, що це дитина від коханої людини, яка в цей момент, можливо, страждає, як і вона.

Народилася донечка. Батьки допомагали у догляді і вихованні внучки, даючи змогу Наташі будувати кар'єру далі. Все виявилося набагато легше, ніж здавалося. Юлечка росла доброю, веселою дівчинкою, і це додавало сил її молодій матері.

Тепер Наталя на сто відсотків упевнена, що зробила правильно, народивши дівчинку. Більше не мучили сумніви, але туга за Андрієм ніяк не відступала. Наталя як ділова, вродлива жінка ніколи не була обділена увагою чоловіків, але жодного із них не вважала достойним бути батьком Юлечки.

Але повернемось у той день, коли Андрій потягом повертався додому. Він ніяк не міг зрозуміти, чому сталося так, що він одружений, але не на тій, котру кохає по-справжньому. Чому не зустрів Наталю раніше, а лише тепер, коли одружений і чекає дитину? Сумуючи за Наташею, Андрій став черствим, жорстким до людей і до своїх рідних. Поступово його сім'я почала розпадатися. Дружина знайшла собі коханця, з часом і переїхала до нього.

Андрій її просто відпустив. Із нею його пов'язувала тільки прекрасна донечка Алінка, яка була як дві краплі води схожа на батька.

Дівчинка добре закінчила навчання у школі і почала готуватися до вступу в університет. На вступні екзамени батько поїхав разом з нею, щоб підтримати і заспокоїти, адже вона єдина радість у його житті. Та розхвилюватися дівчині все ж довелося. Зайшовши в аудиторію, вона помітила абітурієнтку, що на неї дивилася з великим здивуванням. Ця дівчина була ніби Аліниним відображенням, тільки одяг інший…

Це була Юля... донька Наталі. Познайомившись, дівчатка довго-довго розглядали свої відображення у дзеркалі, а тоді вона повела свого двійника знайомити з матір'ю, що прийшла підтримати доньку.

Наталя зрозуміла, хто перед нею, з першого погляду. Забувши про все, заворожено стояла і дивилася на Аліну, не чуючи слів доньки.

Дівчата пішли писати диктант. А вона стояла, неначе кам'яна, серед коридору, розгублено вдивляючись у підлогу.

Раптом Наталя відчула, що на неї хтось дивиться. Вона впізнала у чоловікові, який йшов прямо на неї, Андрія. На цей раз вони зрозуміли, що не можуть більше втрачати один одного…

І знову сонце, морський пісок, щастя і Вони... Але це вже був їхній запізнілий медовий місяць. Після того, як доньки, склавши успішно іспити, стали студентками і одногрупницями університету.

Ярослава МЯРКОВСЬКА

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк: №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11

Середа, 28 червня 2006 p.

"МАМО, ДИВИСЬ, ЦЯ ДІВЧИНА СХОЖА НА МЕНЕ, НАЧЕ СЕСТРИЧКА!"