Середа, 26 липня 2006 p.

ВІННИЧАНКА МАРИНА ЧУХРІЙ СТАЛА ПЕРШОЮ "ВІЦЕ-МІС" НА КОНКУРСІ "МІС СВІТУ-2006"

Днями 17-річна Маринка Чухрій – «Міс України» – повернулась до рідної Вінниці із Праги, де брала участь у конкурсі «Міс нечуюча світу». Ще місяць тому Маринка намагалась підрости на один сантиметр, щоб взяти участь у Всеукраїнському конкурсі «Міс УТОГ», а коли дівчина перемогла, то не могла повірити у свій успіх.

Щоправда, аби вилетіти в Прагу, необхідно було вирішити питання з документами, візами та грошима. Але на допомогу прийшли добрі люди, і Маринка поїхала на конкурс, де представляла не лише Вінницю, а й усю Україну. І таки не підвела, адже приїхала додому із титулом «Перша віце-міс». Ми зустрілись із вихованкою Вінницької обласної спецшколи-інтернату для дітей з вадами слуху, аби дізнатись про подробиці її участі у конкурсі.

– Все було супер. Особливо приємно згадати екскурсію по Празі, фотосесію з байкерами та в центрі Праги. І, звісно ж, конкурс. Хоча на репетиціях втомлювались, були на каблуках з 10-ї до 18-ї вечора. А сам конкурс відбувався 15 липня, ми мали 4 виходи: перший – у текстильному одязі, другий – конкурс талантів, я танцювала український народний танець, який ми присвятили святу Івана Купала, третій – вихід у купальниках, а четвертий – у вечірніх сукнях. «Другою віце-міс» стала дівчина з Словакії, «першою» – я, а «Міс» – представниця Сербії і Чорногорії.

– Чи не втомилась позувати фото– та відеокамерам?

– Після того, як я стала «Міс УТОГ України», дійсно увага преси підвищилась. А після всесвітнього конкурсу ще більше. У Празі мене багато фотографували. А один чоловік, який купив на аукціоні схожу, майже як у мене, корону, підійшов, одягнув її на мене та сфотографувався на пам’ять.

– А з ким ти найбільше подружилась?

– Найбільше з представницею Словаччини та Литви. Ми обмінялись адресами, будемо контактувати. Можливо, поїдемо одна до одної в гості.

– А які враження були, коли тебе обрали «Міс світу»?

– Я була дуже рада, що не підвела свою країну і привезу гарний титул. Але я чомусь зовсім не переживала. Більше хвилювалась мама, постійно писала нам СМСки: «Дівчата, тримайтесь, ми з вами!!!». А у аеропорту в Борисполі вона нас з Жанною (хореографом, яка їздила з Мариною в Прагу) зустрічала та плакала від щастя.

– Які плани на майбутнє?

– Ще два роки до закінчення школи, а там, мабуть, буду вступати на дизайнерський факультет. А може, і на художній. Я поки що точно не вирішила.

У Празі Марині подарували корону, косметику та інші цінні подарунки. Але найголовніше – це враження від самого конкурсу та Праги. Маринка настільки не хотіла звідти їхати, що мало не розплакалась. Будемо сподіватись, що вона повернеться у Прагу ще не раз.

Юлія БУГАЙ

PS. Велика подяка усім, хто допомагав Марині у поїздці на конкурс, особливо Василю Поліщуку, заступнику начальника УМВС у Вінницькій області, салону «Княжна» та ЗАТ «Савой». Адже, можливо, без їхньої допомоги Маринка могла б і не потрапити на конкурс.

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com