Справжнє весільне байк-шоу влаштували під Вінницьким загсом молодята Нечипоруки. Таня і Володя приїхали одружуватись на шикарному мотоциклі, «озброєному» весільним букетом у супроводі близько 20 байкерів. Доволі екстравагантна пара — наречена у коротенькому білому вбранні на високих підборах та її обранець — у чорній бандані за кермом мотоцикла «БМВ».

- Ти знаєш, у нього син народився, — розповідає мені подруга про спільного знайомого. — І назвав він його якось дивно… Баніфаци, чи що?...

«Раби? – скажете ви. – Та вони ж існували ще за часів наших пра-пра-пра-...дідів. Але ця історія не про колоніальних рабів, а про так званих «шкільних» або тимчасових. Максим навчався у восьмому класі. Звичайний собі хлопчина, вчився непогано, грав у футбол, гуляв з друзями. У такому віці хлопці часто прагнуть бути дорослими і намагаються перейняти їхню поведінку та звички, як хороші, так і погані.

– 900 футбольних фанів, 10 вагонів біло-блакитного очікування фіналу та цілий жмеринський 14-й сектор стадіону Чорноморського пароплавства в Одесі – так виглядав минулого тижня десант вінницьких вболівальників на перший суперматч сезону «Динамо» (Київ) – «Шахтар» (Донецьк).

«Кажуть, що «хороший парень — это не профессия». А от гарна жінка — професія. Та ще й дуже прибуткова. Це перетворилося на мою професію… Так, я утриманка. Можливо, в когось це слово викликає відразу, та це моє життя, і ніхто не вправі його засуджувати.

Сьогодні дитяча порнографія є однією з найактуальніших проблем. Особливого поширення набирають порнографічні сайти. Щоденно в Інтернеті з'являється близько 100 сайтів, що містять дитячу порнографію. Як стверджують експерти міжнародної організації «Фонд контролю за Інтернетом», за минулий рік кількість сайтів із дитячою порнографією зросла на 64%, а до кінця року вона може зрости ще на половину.

Я завжди схилялася перед незрячими людьми, перед їх силою волі протистояти життєвим труднощам і ніколи не скаржитися на долю. Досить часто саме інваліди зору показують приклади мужності і вчать нас... жити. Ось і недавно «33-й канал» писав про незрячу жінку Меланію Смик, котра у своїх 56 років оволоділа комп'ютером і навіть написала Біллу Гейтсу листа. А чим відповідаємо ми незрячим людям?

«Доброго дня, «Молодіжко». Прочитала статтю «Чи можна заради кохання знехтувати гідністю?» і вирішила написати про свій гіркий досвід.

Нещодавно зустріла знайому, яка на канікули приїхала до рідного міста із Харкова, де навчається у престижному університеті. Вона дуже змінилась. Була одягнута у стильні дорогі речі, мала модний мобільний телефон, сумку та інші речі.

Ірина ніколи не могла подумати, що її доля складеться саме так. Адже вона вже два роки зустрічалась з Іваном, уявляла себе його дружиною та мріяла про майбутніх дітей. Все могло б так і бути, якби... одного разу вона не зустріла іншого. Тоді Іра ще не знала, що цей інший — товариш дитинства її хлопця та її майбутній чоловік.

«Здравствуйте, меня зовут Люба, мне 13 лет. Пишу для того, чтобы люди послушали меня и, может, захотели бы изменить хотя бы нашу Винницу.

Луїз є наставником дитячого табору «Оаза» при костьолі у Вербовці Мурованокуриловецького району.

Мабуть, важко знайти людину, яка б свого часу не пробувала свої сили у настільному хокеї. Для більшості з нас ця гра так і залишилася забавкою з дитинства. І мало хто знає, що десь у настільний хокей (нахок) грають професійно, перемагаючи на турнірах і завойовуючи чемпіонські титули.

Кожна людина мріє створити сім’ю, знайти престижну роботу, збудувати дім і таке інше. Деякі родини можуть прогодувати лише одну дитину, деякі –двох, а деякі зважуються створювати багатодітні сім’ї. Звичайно, діти - це радість, надія, майбутнє, та чи завжди у багатодітних сім’ях батьки, крім життя, здатні дати ще щось?

Минулого тижня розпочались вступні іспити у вищих навчальних закладах (ВНЗ). Ні для кого не секрет, що саме у період вступної кампанії найбільше процвітає хабарництво. Батьки, хвилюючись, що їхнє чадо не здасть іспити своїми силами, починають шукати знайомих, щоб підстрахуватись. Або самі вступники, відчуваючи слабкість своїх знань, випрошують у батьків гроші на іспити.

То не солдат, що не хоче стати генералом. То не батьки, коли не мріють, аби їхні діти досягли вершин більших, аніж вони самі. Мабуть, саме тому група батьків учнів Вінницької загальноосвітньої школи №32 віддала своїх чад у спеціалізований клас, де навчання провадиться за новітньою системою Д.Б. Ельконіна – В.В. Давидова і суттєво відрізняється від традиційного.

Юлю завжди знали як веселу й життєрадісну дівчину. Але останні кілька років у душі у неї якась тривога. Їй зараз 26 років, вона неодружена, а якщо й колись одружиться, то не буде такою щасливою, якою могла б бути.

– Ось дивись, Аліно, ти все вчиш і отримуєш «трійки», а нічого не вчу і також отримую «трійки», – відбулася розмова між моїми одногрупниками. – То навіщо щось вчити, я не розумію…

Того дня все почалося з невдач. Відсутня гаряча вода, хотілося попити – чашка вислизнула з рук й розлетілася на дрібні скалки, запізнення на автобус й метушливі думки, як добратися додому. Сто кілометрів наче й не відстань, але коли поспішаєш, шлях додому тягнеться, як вічність. Три пересадки, і ось вже Оксана у райцентрі – до рідного села зовсім трошки. Може, знайомого когось пощастить зустріти...

Третій рік поспіль діти з православних сімей відпочивають у міському таборі «Чадо». І якщо у минулі роки, окрім, звичайно, насиченої щоденної програми, вони їздили ще до Києва у Києво-Печерську лавру, у зоопарк та у Браїлівський монастир, то в цьому році дітей чекала цікава несподіванка. Вони чотири дні відпочивали в Одесі. Там діти жили у чоловічому монастирі на березі моря. А наприкінці зміни усі 45 дітей поїхали до знаменитої на весь світ подільської святині – Йософатової долини – і там вони встановили свої хрести.

Коли ми говоримо про Івана Франка, в нашій уяві постає, перш за все, титан думки і праці, якому належить найпочесніше право представляти Україну в «галереї найвищих інтелектуальних досягнень» народів світу.

Днями 17-річна Маринка Чухрій – «Міс України» – повернулась до рідної Вінниці із Праги, де брала участь у конкурсі «Міс нечуюча світу». Ще місяць тому Маринка намагалась підрости на один сантиметр, щоб взяти участь у Всеукраїнському конкурсі «Міс УТОГ», а коли дівчина перемогла, то не могла повірити у свій успіх.

...Країна мрій, снів та марев... Там панує український дух, радість і відчуття повернення до рідного українського дому. Протягом трьох днів на міжнародний етнічний фестиваль «Країна мрій-2006» з’їжджалися тисячі українців та гостей з-за кордону. Вони блукали Співочим полем та шукали куточок, який найбільше задовольнить їхні прагнення побачити цікавинку. А цікавинок на фестивалі було багато.

Головна сторінка | Про нас | Price-list | Архiв | Форум | English