"МіГ" :: ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ, ЧОМУ НАШІ ДІТИ БЕЗДОМНІ?

Цю статтю змусила написати програма «Чистосердечное признание», яка транслювалась по «ТРК-Україна» 6 серпня 2006 року. Програма розповідала про життя дітей з неблагополучних сімей.

Не потрібно говорити, що все показане — російське і воно не має ніякого відношення до України. Неблагополучні сім'ї існують у всьому світі! І немає значення, чи то Росія, чи то Китай, чи інша країна. Всюди є наркомани, невиліковно хворі, хворі на венеричні хвороби, хронічні алкоголіки. І якщо ми не знаємо статистичних даних з тієї чи іншої держави про цю групу людей, то це не означає, що їх там не існує.

Великі страждання маленьких дітей

Дехто з батьків вважає, що народити дитину — це як завести собаку чи кота. Про те, що малюку потрібен догляд, раціональне харчування, батьки не думають. Добре, якщо дитину прихистять дідусь чи бабуся. Але трапляється і так, що останні відмовляються, називаючи малого байстрюком. Мовляв, нагуляла, народила, ось і дивися за ним.

...6-місячний хлопчик важить трохи більше 3-х кілограмів. Його маленьке тіло вкрите виразками, синцями та пролежнями. Старший 4-річний братик весь час голодний. Молодий батько виправдовується звільненням з роботи та відсутністю дружини. Остання, за його словами, поїхала до Туреччини на заробітки. Їх позбавили батьківських прав. Діти потрапили до інтернату. Згодом старшого всиновили інші батьки.

...Іншу дівчинку бездітна сільська сім'я взяла з дитбудинку. Згодом прийомна мати через всякі дрібниці почала її бити. Після чергових побоїв маленька померла...

...Баба садить малого онука на ланцюг за ногу, щоб він не брав у холодильнику їжу. За її словами, він дуже багато їв. Так маленький просидів півтора року, зрідка виходячи гуляти на вулицю та просячи у сусідів їжу…

Для деяких дітей іграшками залишаються шприци та голки. Батьки-наркомани не хвилюються про дитину, а живуть від уколу до уколу, шаленіючи від його відсутності, та зривають зло на малюкові.

Прикладів можна навести безліч. У кожного інтернатівського малюка своя історія. Бути сиротою при живих батьках, напевно, ще гірше, ніж круглою — в інтернаті.

Декілька важливих «чому?», поставлених владі

«Шановний Вікторе Андрійовичу! Не думаю, що Ви не знайомі з подібними проблемами. Окрім того, у Вас самих є маленькі діти. Я не сумніваюсь, що Ви багато робите для безпритульних та для дітей з неблагополучних сімей, а також — дітей-сиріт: фінансування дитбудинків, інтернатів, пільги у навчанні і т.п.

Мені, як і багатьом моїм ровесницям, жінкам, матерям, хочеться отримати відповіді на декілька «чому?» Чому для того, щоб усиновити дитину, прийомним батькам доводиться проходити безліч комісій (особливо, якщо ці батьки іноземці чи діти мають рідних батьків, але ті про них не піклуються), збирати сотні довідок, витрачати нерви та час? Чому мають право народжувати дітей люди, які мають статус СНІД та ВІЛ-інфікованих, наркоманів, алкоголіків та невиліковно хворих? А також ті, у яких, як мовиться, «ні кола, ні двора» та «семеро по лавках»? Адже у першу чергу страждають діти! Часто останні страждають і фізично (різні патології з народження, розумова відсталість), і психічно (рання травма психіки, життя розумово відсталим або повтор батьківського шляху). Тільки чомусь це не береться до уваги. На самопочуття та на долю маленької істоти всім начхати. А що вона запам’ятає про дитинство, про найкращу частину життя? Біль? Страх? Страждання? Голод? До речі, як зазначили психологи, саме останнє — голод — такі діти і зображають на своїх дитячих малюнках. А страх перед ним може залишитись на все життя…

Вікторе Андрійовичу, я від імені всіх небайдужих жінок прошу не тільки розглянути цю проблему, а й знайти шляхи для її вирішення. Дійсно допомагати та контролювати так звані неблагополучні сім’ї; сім’ї, де низький матеріальний статок та велика кількість малих дітей; молодь, яка стоїть на обліку у наркодиспансерах, проводити з нею роз’яснювальні роботи і т.д. і т.п. При цьому варто зауважити, що насильні дії можуть призвести до негативних наслідків».

Щоб побудувати нову Україну, державу, у якій ми хочемо жити, не потрібно бути байдужим до ближнього та стояти осторонь чужих проблем. Багато людей може знати, що їхні сусіди — неблагополучна сім’я. Але чому ніхто із перших не вживе заходів та не допоможе останнім? У багатьох випадках така байдужість може коштувати життя молодої невинної істоти…

Вікторія МОРОЗ

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк: №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

Середа, 23 серпня 2006 p.

ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ, ЧОМУ НАШІ ДІТИ БЕЗДОМНІ?