Середа, 23 серпня 2006 p.

Я ТВОЯ МУЗА...

Я МУЗА... я твоя натхненниця... Та, завдяки якій ти твориш свої шедеври, робиш світ милішим та добрішим, а ще своїми творіннями намагаєшся змінити людей та їхнє бачення світу, суспільства, свідомості. Тільки ось знаєш, я так іноді втомлююсь... втомлююсь бути МУЗОЮ. Спочатку здавалось, що все так просто. А зараз розумію, що ні, це складно... складно завжди бути у гарному настрої, цілувати тебе щоранку та проводжати до творчої майстерні, прибігати за кожним твоїм покликом і допомагати у всьому, ходити на гламурні вечірки і готувати твої найулюбленіші страви, а ще треба бути особливою, бо ж я твоя натхненниця.

...Я присвятила своє життя тобі, подарувала його найкращу частинку. Я не реалізувала себе творчо, бо завжди мала бути поряд з тобою, я не народила дитину, бо ми постійно були у роз’їздах, я не бачила своїх родичів кілька років, бо ти не любиш бувати у місті, де я народилась... але я все одно тебе люблю... і вдячна за усі щасливі моменти мого... нашого життя.

...А пам’ятаєш ту картину... мою улюблену картину, де дівчина іде під дощем і зовсім не ховається від нього?.. Це я йшла у твою майстерню. Коли виходила, було так ясно, що я навіть не подумала взяти із собою парасолю... і раптом пішов дощ. Він ніби навмисне пішов, відчуваючи, що, принаймні, одна людина йому зрадіє. Цією людиною була я... Не було сенсу від нього тікати та ховатись, я все одно б не встигла. А дощ такий цікавий, він творчий, як ми з тобою... і має свої повноваження: хоче – ощасливлює нас своєю присутністю, хоче – бере відпустку. Сьогодні він вирішив спуститись на землю дрібними теплими краплями...

...Кумедно було спостерігати, як народ, прикриваючись пакетами, папками, сумками, ховається від дощу. А я ні, ну, навіщо, сьогодні дощ приємний, легкий і дуже потрібний... Я загравала з ним так відверто, що ти не втримався. Дістав мольберт, відчинив вікно та почав малювати... мене та дощ. А я не соромилась, з радістю тобі позувала... а коли ти закінчив, спустився до мене, і ми, як діти, грались дощем, бігали по теплих маленьких озерцях та насолоджувались дощем... ти мене пристрасно цілував, крутив на руках та зачаровано дивився на мене... я почувалася найщасливішою людиною у світі... В той же день ти домалював картину та подарував її мені...

Я згадала про цей випадок... і зрозуміла, що вже не стомлена, я повна сил та енергії, повна бажання бути твоєю МУЗОЮ...

Ще вчора мені було важко на душі... Картину «Дівчина і дощ» я сховала у шафу. А сьогодні прокинулась, зазирнула у вікно і побачила дощ... тепер я її не сховаю, я, нарешті, повішаю її на стіну... і буду дивитись на неї щодня, щоб не забувати той найпрекрасніший момент мого, нашого життя... А, може, ти здогадаєшся та подаруєш мені його знову...

Я твоя Муза, не втомлена, а готова знову тебе надихати...

Юлія БУГАЙ

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com