| |||
 |
|||
Архив д а й д ж е с т а  
E-mail: chanel33@vinnitsa.com Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД. Виходить українською та російською мовами. Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора. Правове обслуговування - Світлана Чернюк. При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове. Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 = |
ДЯДЯ САША ЗАМІНИВ БАТЬКІВ 22 СИРОТАМ. 5 років дитбудинок у Яришівці утримують віруючі
«Скандал! Вкрали газету! У ректораті педагогічного університету конфіскували весь тираж студентського випуску із статтею про ректора…» — такі шокуючі заяви з'явилися у газеті «РІА» (№46 від 15 листопада 2006 року). Зокрема, у ній йшлося про те, що «у стінах педуніверситету було вилучено тираж чергового випуску майбутніх журналістів «Бон Жур».
Через тиждень дитячий молодіжний центр «Барви України», у якому 90 учнів навчалось мистецтву малювання та ткацтву гобеленів, закриється. Через тиждень вони мають звільнити приміщення. Щоправда, невідомо, куди мають подітись талановиті вихованці центру...
...Поки він так солодко спить, вона гладить його волосся, милується його сном. Він втомився, зневірився та просто заснув. Але і їй було важко. Вони обоє багато пережили і заслужили на те, щоб бути щасливими. І тепер вони такими будуть.
«Одного разу студент до 3-ї години ночі готувався до іспиту, тому вранці, не чуючи будильника, проспав першу пару. Прокинувся хлопець від відчуття того, що хтось за вухо стягує його з ліжка.
Те, що доведеться повертатися в тюрму, не страшить цього худорлявого, маленького на зріст чоловічка, який охоче розповідає про свої пригоди на волі. Він не звик до життя по інший бік грат. Вася звільнився з тюрми у квітні минулого року. Увесь цей час зек з 20-річним стажем намагався навчитися жити по-іншому. Пробував влаштуватися на роботу, але «зонівські університети» відлякували роботодавців. Подався у Краснодар на заробітки, працював на обрізанні дерев, на фермі, потім на будівництві. Після того, як його «кинув» хазяїн і не заплатив – повернувся в Україну.
Днями Вінницький данс-клуб «Екстрім», який діє при Палаці дітей та юнацтва, повернувся зі столиці, де проходив X Всеукраїнський фестиваль дитячо-юнацького мистецтва «Веселі канікули-2006». Наші танцюристи стали лауреатами другої премії. Голова журі, народний артист України Анатолій Авдієвський відзначив Вінницький данс-клуб, а колеги з Болгарії та Македонії запросили вінничан на свій фестиваль.
Олена довго чекала цієї дати – скоро буде три роки, як вони з Денисом зустрічаються. Дівчина вже почала будувати плани на майбутнє і була впевнена, що Денис скоро стане на одне коліно та запропонує їй стати дружиною. І вона, проходячи повз весільні салони, вже придивлялася собі сукню…
«Любі дівчата, майбутні дружини, мами! Я вже жінка з великим досвідом подружнього життя і хочу передати свої знання вам.
«Страшне! – вигукнула я. – Зникають файні хлопці, як ото грошики перед зарплатою. Що ж це буде, га? А ще й статистика «каже», що слабкої статі більше, ніж сильної...»
«Пригадую, як ми говорили зі своїми шкільними подругами: «У ліжко ляжу з чоловіком тільки після одруження!» У старших класах ці розмови вже трошки змінилися: «Якщо буду впевнена у своєму хлопцеві, то я не проти...» Деякі з моїх подруг дійсно дочекалися того єдиного, а деякі вже й забули, що були переконані: «До одруження – ніколи!»
«Привіт, «Молодіжко»! Прочитала листа Алли про те, як пояснив їй свою поведінку «коханий», і вирішила відповісти.
«Я завжди вважала, що увага хлопця ніколи не буває зайвою, та я помилялась», – з посмішкою сказала Марина
Коли на душі сяє сонце, а на вулиці йде дощ... Ти приходиш до мене саме у такі моменти.
Марино, вітаю з первістком!!! Ніколи не думала, що зможу відчувати людину настільки, що знатиму, що вона робить у дану хвилину. Але це таки трапилось. 15 листопада моя одногрупниця народила дитину. Кілька тижнів тому Марина ходила вагітною та очікувала, коли вже нарешті у неї з’явиться малюк. У дату, встановлену лікарями, чадо ще не прийшло у наш світ, тому кожного дня усі рідні та друзі чекали на знаменну подію. Я так переживала за неї, що однієї ночі мені наснився сон, ніби я телефоную подрузі, запитую, як у неї справи, а вона мені відповідає, що якраз зараз народжує. Я здивовано кажу їй, що зателефоную пізніше. А буквально через кілька годин прокидаюсь від сигналу СМС: «Сьогодні вночі я народила хлопчика. Назвемо Владиком». Уявляєте, приблизно в той момент, коли вона народжувала, мені приснився цей сон. Дехто каже, що в нас з нею зв’язок через космос, а мені здається – просто це від переживання за подругу.
Для того, щоб потрапити у школу молодого держслужбовця, студентам вінницьких вузів довелось добряче попрацювати: написати диктант та творчу роботу на тему: «Україна і НАТО».
Хлопчик дуже обдарований, здібний, тільки не може ходити, у нього ДЦП. Для реабілітації дитини необхідне обладнання — ортопедичне ліжко та тренажер «Міні-стадіон», що дасть змогу дитині стати на ноги.
– Сонечко, прокидайся! Агов, Настуню! Усі дівчатка побігли вмиватися, а ти ще спиш...
«Це так боляче — переживати смерть своїх дітей та онуків, що вже не знаю, куди мені звертатись. Щодня я веду розслідування своєї вбитої у Вінниці у листопаді 2004 року 15-річної онуки Люсі Білан, щодня прокидаюсь із думкою, що вбивці будуть покарані, і щодня вже протягом двох років стукаю у двері правоохоронців та чиновників. Все безрезультатно...
Відповідаючи на це питання, Федір Новік, голова обласного відділення Національного олімпійського комітету (НОК), відзначив, що у нашій області готують 12 кандидатів до участі в Олімпіаді у Пекіні. Це, насамперед, учасники минулої Олімпіади в Афінах — Максим Третяк (бокс), який у столиці Греції виборов 5-те місце, Михайло Книш (легка атлетика), Наталя Добринська (семиборство), Ганна Балабанова (веслування).
Проблема спілкування російською мовою та суржиком серед учнів незабаром зникне. Адже ініціативна група шанувальників української мови зробить для цього усе.
Цей театр створено у 1999-му році на базі школи-ліцею №7. У ньому беруть участь діти віком від семи до п’ятнадцяти років. Допомагають Ольга Михайлівна Бондарчук, режисер-постановник, та Ірина Михайлівна Білан, модельєр-конструктор. У цьому театрі займаються діти, на жаль, поки що лише сьомої школи, але усі бажаючі запрошуються. Активну участь у підготовці беруть батьки, усі костюми шиються за їх кошт. Та про це ніхто не жалкує.
Жінок-спортсменок цього року було значно більше. Милувало око тріо з Придністров’я. Дівчата показали високий клас не лише тіла, їх зовнішній вигляд був бездоганним. Обіцяли повернутися у Вінницю, бо їм тут дійсно сподобалось. Та й одній молдованці на приз більше дісталося через неуважність одного із спонсорів.
Украинская баннерная сеть |