Середа, 10 травня 2006 p.

"ВIД ПРОРОЦТВА ЦИГАНКИ Я ВТЕКЛА В АМЕРИКУ". Цю історію розповіла колишня вінничанка, яка вже більше п'ятнадцяти років живе в США

– Мені було років дванадцять, коли в наш двір зайшов цілий натовп циганок у різнокольорових спідницях. Частина з них пішла по квартирах, а одна, висока, огрядна жінка, бачу, прямо йде до лавочки, де ми сиділи. I не зводить з мене чорних очей, мені аж страшно стало! Безцеремонно взяла мою руку, подивилась на долоню і сказала: «Помреш у тридцять п’ять років!» I все, розвернулась та пішла.

Я не хвилювалась, тоді мені здавалось, що тридцять п’ять – ще дуже далеко. Не думала про це, взагалі забула. Закінчила школу, кулінарне училище, пішла працювати. Все було добре. Вийшла заміж, народила двох дітей.

Чоловік випивав, а потім почав пити по-чорному. Розійшлись.Через деякий час він став приходити, каятись, казав, що любить дітей, мене. Знову зійшлись. Але ненадовго. Чоловік загуляв, завів коханку. Шлюб розпався безповоротно. А тут і Союз почав розвалюватись. I от в тридцять три роки саме життя нагадало мені про циганку, про її пророцтво.

З грішми і раніше було сутужно, а тепер їх і зовсім не стало. Роботи немає, тільки випадкові заробітки – комусь на весілля приготувати чи торти спекти. Перспектив не бачила ніяких. Тільки закрию очі, відразу бачу огрядну ворожку в рясних спідницях, чую слова про смерть у 35 років. Серце ниє, жах пронизує душу, спати не можу... Ну, думаю, напевне, кінець мій настає!

А як же діти? Що вони будуть робити без мене? Подруга моя років зо два, як вийшла за американця, жила в США. Думаю, була-не була, попрошу в неї, щоб викликала до себе. Вона відгукнулась, вислала мені запрошення, квиток, гроші. З візою тоді легко владналось. Поїхала я, синів залишила у мами. Розраховувала на півроку, тільки щоб грошенят підробити. А вийшло – назавжди.

Досить швидко я знайшла роботу, найняла квартиру. Вийшла заміж. На тридцять п’ятому році все прислухалась до себе, до свого здоров’я, але нічого, фатальну дату пережила благополучно. Зараз мені вже п’ятдесят, разом із чоловіком тримаємо невелику закусочну на трасі. Сини з нами.

Iнколи задумуюсь – чому циганське пророцтво не збулось? Невже тому, що я втекла в Америку? Так чи не так – не знаю. Але циганка уві сні мене більше не тривожить.

Вислухала Iрина ЗОНОВА

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com