У ВИШИТIЙ КОЛЕКЦIЇ ПАНI СЕРВЕТНИК - 400 КАРТИН. З допомогою голки 68-рiчна учителька-пенсiонерка створила iконостас та власну Третьяковську галерею
Чи можна iз звичайної сiльської хати зробити музей? Можна! Яскравим прикладом цього є будинок вчительки-пенсiонерки Валентини Iванiвни Серветник з с.Конищiв Мурованокуриловецького району, де в око впадають не лише вишитi подушки, скатертини, килими та штори, але й на стiнах «оселилися» сотнi вишитих картин.
Iкони, натюрморти, пейзажi, портрети, вишитi репродукцiї картин вiдомих майстрiв живопису... Очi розбiгаються. Здається, «ожила» Альонушка Васнєцова, ось-ось посмiхнеться з портрета Боровиковського графиня Лопухiна, пробiжить легенький вiтерець «Березовим гаєм» Куїнджi... Справжнi шедеври Третьяковської галереї! Це ж скiльки часу потрiбно було, аби створити таку красу!
– Коли ви встигаєте? – поцiкавилася у жiнки.
– Просто дуже люблю вишивати, – зiзналася майстриня. – Шила б усе, що бачу.
За словами Валентини Iванiвни, спецiально вишивати її не вчив нiхто. В дитинствi просто спостерiгала, як це робить мама. Сьогоднi вона володiє кiлькома технiками. Вмiє мережити, вишивати гладдю, робити рiшельє... Але серцем прикипiла до «хрестика».
– Якби зiбрати усi мої роботи, то назбиралося б понад 400, – каже. – Серед них – скопiйованi з готових розробок, але є й авторськi, ексклюзивнi роботи. От сфотографував старший син сiльську церкву, а я перенесла малюнок на полотно. Чимало у моїй колекцiї i мурованокуриловецьких краєвидiв. Дуже дорогий для мене зимовий етюд. Колись батько ще до вiйни купив на базарi картинку. Батько загинув, а я через десятилiття вишила той «видик» на згадку.
Менi доводилося бути на рiзних виставках мистецтва вишивання, але такi високохудожнi роботи, як у Валентини Iванiвни, бачила не часто.
– Щоб робота була гарною, – переконана жiнка, – потрiбно мати почуття кольору. А з ним треба народитися. Якось я розробила один малюнок. Вишила, а розробку дала знайомим. Так ось, вишите ними з того малюнка справляло зовсiм iнше враження, нiж у мене. Так, можна вишити троянду, скориставшись трьома вiдтiнками червоного. Але це буде ремiснича робота. Так можна вишивати на базар. Для художньої роботи потрiбно щонайменше 6-10 вiдтiнкiв, при цьому так їх добирати, щоб вони гармонiйно поєднувалися з iншими кольорами. Скажiмо, коли я вишивала Марiю з немовлям, то тiльки голубого менi знадобилося 14 вiдтiнкiв.
Мабуть, тому, що кожнiй роботi Валентина Iванiвна вiддає часточку своєї душi, усi вони дуже дорогi для неї. Та й хiба не зрiднишся з вишивкою, коли, скажiмо, iкону вона вишиває близько трьох мiсяцiв?
– Он картина Крамського «Мiсячна нiч» має по вертикалi 220 хрестикiв, а по горизонталi – 200, – каже Валентина Iванiвна. – Загалом 44 тисячi. То виходить, що менi треба 176000 разiв проколоти голкою тканину, аби вишити її. То як ви думаєте, не буде вона рiдною?
Мабуть, саме тому, що важко розлучатися зi своїми «дiтьми», жiнка i не продає своїх вишиванок. Дарує, але не продає. Ось i зараз у сiм’ї скрута, обсiли болячки, мiзерної пенсiї не вистачає на харчi, не кажучи вже про лiки, але роботи не продає.
– Та й хто заплатить справжню цiну? – запитує. – Рокiв три тому менi випала нагода побувати у Києвi на Днi мiста. На Андрiївському узвозi побачила рiзнi вишивки: бiльш майстернi – на початку виставки, менш вартiснi – внизу, аж бiля контрактової площi. Не подумайте, що хвалюся, але з моїх робiт виставку можна було б вiдкривати. Аналоги коштують вiд 300 доларiв. На жаль, у нас така бiднiсть, що високохудожнi вишиванки стають предметом розкошi.
Любов до рукодiлля Валентина Iванiвна Серветник прищепила не одному поколiнню учнiв мiсцевої школи, де 35 рокiв викладала математику, фiзику та креслення. А нинi навчає секретам мистецтва вишивки 14-рiчну онучку Валю (єдину дiвчинку iз 4 онукiв, якi подарували їй двоє синiв). Скажiмо, чому портрет треба починати вишивати з обличчя, як добирати кольорову гаму, якими нитками – мулiне, шерстяними чи акриловими – краще вишивати...
– Як сприймає ваше хобi ваш чоловiк Микола Iванович?
– У нас в родинi всi люблять вишивку. Дiти по господарству допомагають, аби я мала бiльше часу для вишивання. Вони ж носять до священика у Знаменiвку освячувати готовi роботи. Я вдячна їм за розумiння i пiдтримку.
Крiм вишивання, Валентина Iванiвна захоплюється городництвом. На її присадибнiй дiлянцi ростуть рожевi та жовтi помiдори-гiганти, помiдори-сливи, капуста кiлькох сортiв, баклажани, перець... Прекрасна натура для її майбутнiх вишитих натюрмортiв.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
