Лелечий край — омріяне Поділля —
Живе у щедрості пшеничних колосків.
Духмяний коровай подружнього весілля -
Як символ вірності на протязі віків.
Моє Поділля — калинове гроно,
Суцвіття вишні, сливи і бузку.
Моє Поділля — ріки і діброви.
Це золоте зерно іскриться на току.
Моє Поділля — пісня із струмочків,
Безсмертна лірика Костенка і Кобця.
Моє Поділля — вишиті сорочки.
Вірші Руданського в них.
Геній мудреця.
Світлана ОЛIЙНИК, пенсіонерка, м.Вінниця
* * *
Бомж
Давно уж под скамейкой на базаре,
Как пес бездомный, как избитый сноп,
Валяется в пыли калека-парень
С двумя культями — без обеих ног.
С квартирой «кинули» его подонки.
За жизнь бороться не хватило сил.
Мужик с кишкою оказался тонкой:
Лишился ног по пьянке и запил.
Запьешь в стране такой, где стресс на стрессе,
Где каждый бьется рыбою об лед.…
...А на войне, в протезах, ас Мересьев
В бою таранил вражий самолет.…
На хлеб насущный звякают копейки.
Постель ему постлал опавший клен.
Ночует иль в лесу, иль под скамейкой.
Собаки, грея, льнут со всех сторон.
Как шнур бикфордов, тлеет сигаретка.
Запущен, в язвах гнойных и во вшах.
Ест с меньлшими он братьями объедки.
Чуть в бренном теле теплится душа.
Бродячий пес и он — ну, чем не пара!
Вранье, что братья — нищий и буржуй.
Хозяин-толстосум того базара
Гроша не даст несчастному бомжу.…
Земные сочтены его денечки.
Хватил бедняга горя через край.
Однажды сам себе поставит точку,
Скатившись с тротуара под трамвай...
Михаил КОЗЛОВ
* * *
Україні-Мавці
Ох, навіщо ти, Мавко, така трагедійно красива?
Бо красунь не кохають — гвалтують красунь хижаки.
Може, краще була б ти — мегера, важка й гомінлива,
Мала б дужу статуру й здорові міцні кулаки?
Замість голосу-арфи, що ллється у сріблі співучім,
Мала б голос-трубу, голос-жах, що жене ворогів.
Замість зорей-очей — очі-жорна, від гніву блискучі,
Що лякали б тевтонів і деяких старших братів.
Але ж день сей мине, й буде світ наш красою спасенний,
Він прийде до добра через сльози молитв й каяття.
I, можливо, тоді твоя врода і голос пісенний
Поведуть всіх нужденних в нове заповітне життя.
Юрій ЗIНЕНКО
* * *
Ти хочеш бути оспіваним?
Ти хочеш бути святим?
Щоб тебе називали по імені?
А що ти для цього зробив?
Оксана ДІДЕНКО
* * *
Згубилось Слово в шатах кінокамер,
Десь пасинком зосталось на задвірках.
Скрізь теле-, відео- та інший гамір,
Воно ж старезним дідом сперлось до одвірка.
Гостей багатих радо так вітають,
Про їх красу говорять з лицемірством,
Лише його немов не помічають,
О Боже правий, це ж якесь блюзнірство!
А мудре Слово в вуса посміхалось,
Адже воно було лише спочатку.
Бо плинне все, і Слово про це знало,
Що все минає — слава і достаток.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
