ЧУДОТВОРНА ПОЧАЇВСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ - одна з найбільш шанованих Православною Церквою. Святкування на її честь відбувається 5 серпня
Донедавна я мала одне місце, звідкіля не хотілося від’їжджати. Це був батьківський поріг.
Проте після відвідин відомої на всю Україну і далеко за її межами Почаївської Лаври я зрозуміла, що таких місць тепер у мене два. Про Почаїв - мальовниче містечко на Тернопільщині - сьогодні не знають хіба що ненароджені. Його називають другим Єрусалимом, бо до цієї святині з’їжджаються паломники з усього світу.
...Прокидається Лавра о пів на п’яту. Монастирську братію скликають на молитву. Молоді, середнього віку і зовсім старенькі монахи дякують Небесному Батьку за новий день життя. Потім ранішня літургія, прикладання до святих мощей, ковток води зі Святої Стопи. І так щодня.
Та не завжди тут була така благодать. Бо хоча покровителькою Почаївської Лаври і є Богородиця, однак обителі довелося пережити і злети, і падіння.
Аж раптом вершина гори спалахнула сяйвом і у вогняному стовпі з’явилася Діва Марія. Упали додолу пастухи, а Цариця, огорнута сяйвом, поволі піднялася на небо. На камені, де вона стояла, побачили пастухи чудо – стопу, з якої цілющою благодаттю витікала вода. На честь Успіння Пресвятої Богородиці на тому місці і було споруджено храм. А з перших пустинників Почаївської гори невдовзі виникла чернеча община.
З того часу Почаїв здобув славу дивовижного місця. Розповідають, що у 18 столітті повз Почаїв проїздив польський граф Микола Потоцький. Несподівано коні, мабуть, чогось перелякавшись, перекинули екіпаж. Нестриманий від природи граф вихопив пістолет, аби застрелити кучера. Але той повернувся в бік Почаївської Лаври з благанням: «Мати Божа, Почаївська, спаси мене...» І дивна річ – пістолет Потоцького дав осічку. Не вистрелив ні вдруге, ні втретє. Тільки тоді граф зрозумів, ХТО захистив кучера. Святе місце справило на нього таке сильне враження, що він вирішив залишитися у монастирі і став його меценатом.
Почаївські святині
врі чимало. Це і вже згадувана Стопа Божої Матері – кіот зі святою водою, де завжди несе послух хтось з іноків. Вода та має цілющі властивості. Розповідають, що в однієї жінки помирало 3-річне дитя. Виснажена цілодобовим наглядом за дитиною, жінка на якусь мить задрімала і побачила сон. До неї звертався монах: «Ліки для дитини – у твоєму домі. Це свята вода з Почаєва». Прокинувшись, жінка влила у майже бездиханне дитя святу воду, а сама заснула. Коли ж прокинулася, то дитина, як нічого не було, гралася.
Надзвичайна історія і чудотворної ікони
У 1597 року монастирю її подарувала заможна вдова Анна Гойська, що володіла Почаєвом у другій половині ХVІ століття. Свого часу на знак вдячності за сердечний прийом цю ікону Анні подарував грецький митрополит Неофіт. Образ став святинею дому Гойської. Благочестива Анна просила Пречисту про зцілення сліпого від народження брата Філіпа. І сталося диво – він прозрів. Після такого чуда бояриня Гойська з хресним ходом переносить її на Почаївську гору для загального поклоніння і щедро наділяє монастир луками та родючими землями.
Понад 400 років ікона своєю чудотворною силою посилає благодать Божу, і кожному, хто звертається з щирою вірою та молитвою, надається допомога та зцілення.
А ще чимало паломників приїздить до Почаєва, аби поклонитися мощам великих угодників-чудотворців преподобних Іова та Амфілохія. Цікаво, що Іов прийшов до Почаєва як простий монах і прожив сто років. Його стараннями та молитвами при монастирі були відкриті школа і друкарня, побудована церква Святої Троїці. Тут, на Святій горі, претерпів він немало горя і від поляків, що хотіли перетворити монастир у католицтво, і від онука Анни Гойської Фірлея. Переповідають, що у 1641 році Андрій Фірлей влаштував бенкет, на якому змусив свою дружину хулити Божу Матір. Однак у жінку вселився злий дух, і тільки преподобний Іов зумів допомогти їй.
Молився Іов у спеціальній печерці (вона тепер поруч з домовиною зі святими мощами його). По кілька діб не їв і не пив, а плакав перед Богом за гріхи людські і молився за спасіння своєї душі та всіх людей. Одного разу, коли він молився, з темної печери... засяяло світло. Тоді монахи зрозуміли, що Господь скоро сподобить ігумена небесного невгасимого світла. До речі, коли я залазила у ту печерку, Святий Дух, здається, переповнював усе моє єство.
У 2002 році поряд з мощами Іова з’явилася рака з нетлінними мощами Амфілохія, відомого своїми зціленнями. За життя про себе він казав: «Ви думаєте, я святий? Я грішник! А зцілення ви отримуєте по своїх молитвах і своїй вірі». Радянська влада забороняла людям їздити до старця. Навіть автобуси відмінили. Але людей це не зупинило – вони йшли пішки.
Захищаючи обитель, старець мало не поплатився життям. Його запроторили у «психушку», де «кололи ліки, від яких розпухало все тіло й тріскала шкіра...». Одного разу його викликали в кабінет головного лікаря та запитали, чи може він вилікувати всіх хворих. Відповів: «Можу». Попросив принести святе Євангеліє, облачення, щоб можна було здійснити водохресний молебень. Сказав, що після молитви біси вийдуть самі крізь вікна та двері. Головний лікар обурився: «Ви нам без молебнів лікуйте!» А він йому: «Так неможливо лікувати. Коли солдат іде в бій, він бере гвинтівку, патрони, гранати. Наша зброя – святий хрест, святе Євангеліє, свята вода!»
Звісно, після такої бесіди отець надовго «прописався» в психіатричній лікарні. Допомогла звідтіля вирватись Світлана Аллілуєва – дочка Іосифа Сталіна. Як виявилось, свого часу старець вилікував її від епілепсії.
...Про Почаївську Лавру можна розповідати годинами. Але відчути справжню благодать можна, тільки там побувавши. Бо тільки там серце співає в унісон із малиновими дзвонами, між іншим, чудотворними для глухонімих. Бо тільки там мені захотілося просто злетіти в небо в обійми Небесного Батька...
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
